Світ
Українці-біженці стають дедалі більшою проблемою для Німеччини

Німеччина вже втомилася від українських біженців і шукає способи, як відправити їх назад до України або заохотити до працевлаштування.

Німці здивовані, що багато українців не поспішають працювати, а користуються лише щедрими соціальними виплатами. Ситуацію не покращують навіть численні програми активізації біженців.

Щойно канцлер Німеччини Олаф Шольц повернувся з Києва, де пообіцяв подальшу підтримку Україні, як на поверхню вийшли проблеми з українськими біженцями. Політики б’ють на сполох: утримання біженців обходиться країні в сотні мільйонів євро щомісяця.

Цього тижня тема українських біженців знову обговорювалася в Бундестазі, де виступив німецький канцлер. Як виявилося, однією з причин його першого за два роки візиту до Києва було не лише обговорення постачання зброї, але й проблема біженців. Олаф Шольц зізнався, що обговорював це питання з президентом Володимиром Зеленським, який, за словами канцлера, пообіцяв вжити конкретних кроків.

«Він сказав мені, що хоче створити українську установу в Німеччині та Польщі для підтримки українців під час повернення в Україну або під час пошуку роботи в Німеччині. Надто багато з них перебуває тут уже довго, тому настав час, щоб вони почали працювати», ‒ цитує канцлера німецьке видання Bild.

Такий раптовий акцент на українських біженцях може здивувати, особливо з огляду на те, що Німеччина ще не впоралася з проблемою нелегальних мігрантів з Африки. Тим часом у Польщі багато українців легально працюють, стаючи важливим елементом польського ринку праці. У Німеччині ситуація інакша.

За даними Федерального контрольного управління, у Німеччині сьогодні перебувають понад 700 тис. українців працездатного віку, але лише 266 тис. із них вирішили працювати. Більшість отримує соціальну допомогу, витрати на яку щомісяця обходяться Німеччині в 539 млн євро. Обережні оцінки свідчать, що соціальні виплати отримують 500 тис. осіб, які могли би працювати. І це в той час, коли німецька економіка страждає від нестачі робочої сили.

Проблему мав вирішити широко розрекламований план «турбо-роботи», який мав полегшити українцям інтеграцію в німецьке суспільство. Курси мови та інтеграції повинні були стати рецептом успіху та викликати «хвилю працевлаштування». Однак, як повідомляє Bild, цей план провалився.

Ці проблеми і провал чергової міграційної політики призвели до того, що серед німецьких політиків дедалі частіше лунає думка про скорочення соціальної допомоги українським біженцям. Вони хочуть, щоб сама Україна допомагала у працевлаштуванні українців на території Німеччини.

джерело:
Схожі публікації
Представники УГКЦ у Польщі зустрілися з американськими єпископами, щоб обговорити душпастирську роботу та підтримку українських біженців, зокрема організацію центрів психологічної допомоги.
За словами очільника польської дипломатії Радослава Сікорського, Будапешт має або шукати альтернативні шляхи постачання нафти, або домовлятися з Києвом.
Відвідування Кельнського собору, однієї з найважливіших пам’яток Німеччини та символу Кельна, незабаром стане для туристів платним.
Уряд Південної Кореї виділив 15 млн доларів на підтримку українських біженців у Польщі.
В Угорщині ухвалили резолюцію, яка виступає проти членства України в Європейському Союзі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС знайде спосіб надати Україні позику в 90 млрд євро, попри блокування рішення з боку Угорщини.
Нові законодавчі положення, що обмежують допомогу для біженців з України, уже діють і створюють перші проблеми.
Нові норми законодавства набирають чинності сьогодні, 5 березня.
Майже у всій Німеччині сьогодні на світанку розпочався 48-годинний попереджувальний страйк у громадському транспорті.