Світ
Понад половина українців за кордоном планують повернутися за умов припинення вогню

Українці за кордоном дедалі більше вкорінюються в новому середовищі, але це не означає відмову від бажання повернутися додому.

Дослідження Think Ukraine показує: 56 % респондентів планують повернутися в Україну, ще частина розглядає таку можливість. На рішення впливають не лише безпекові фактори, а й робота, освіта дітей і рівень життя.

Понад 50 % українців, які перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Про це свідчать результати дослідження аналітичного центру Think Ukraine. Головною умовою для цього вони називають припинення обстрілів.

Дослідження проводили у квітні 2026 р. серед повнолітніх українців, які вимушено перебувають за кордоном. Опитали понад 400 респондентів у 29 країнах світу.

Методолог і експерт Володимир Застава пояснив, що дослідники хотіли зрозуміти, наскільки глибоко українці, які виїхали через війну, вкорінилися в новому середовищі, і чи дозволить це вкорінення повернутися після припинення вогню.

Результати показали, що 56 % українців планують повернутися до України. Ще 27,2 % розглядають це як можливість, але без чітких планів. Цей фактор назвали визначальним 53 % опитаних. На другому місці – підписання мирної угоди (42 %), на третьому – наявність роботи.

За словами експерта, для українців за кордоном економічні чинники важливіші, ніж для тих, хто залишився в Україні. Якщо всередині країни на перший план виходять питання війни, миру та перемоги, то серед переселенців ключовими є відновлення, зайнятість і рівень життя.

Дослідження показало, наскільки українці адаптувалися до нового середовища, зокрема з погляду знання мови, працевлаштування та участі дітей в освітньому процесі.

«Окремий чинник ‒ діти. Якщо дитина відвідує місцеву школу чи садок, має друзів і соціальні зв’язки, це стає потужним якорем для родини», ‒ зазначив Володимир Застава.

Лише 12 % сімей із дітьми шкільного віку навчають їх онлайн в українських школах. Водночас майже половина з них паралельно відвідує місцеві навчальні заклади.

Мовна ситуація серед українців за кордоном відрізняється від тієї, що в Україні. Якщо в країні переважно російською спілкуються 17 % громадян, то серед тих, хто виїхав, ‒ 30,7 %. Водночас українська мова домінує вдома: нею користуються 67,2 % тих, хто залишився в Україні, і 50 % тих, хто перебуває за кордоном.

Попри це, вплив російських медіа на переселенців залишається мінімальним.

«Основними джерелами інформації є українські соціальні мережі (90 %), українські ЗМІ (25 %) та іноземні медіа країн перебування (близько 25 %). Російськомовними джерелами в соцмережах користуються лише 13 %», ‒ пояснив Володимир Застава.

Понад половина українців за кордоном (56,7 %) не планують купувати нерухомість у країні перебування. Ще 27,2 % розглядають таку можливість, але без конкретних намірів.

Водночас більшість переселенців має житло в Україні: у 54,5 % воно в задовільному стані, у 12,6 % ‒ пошкоджене, ще 12,6 % не мають інформації про його стан.

Схожі публікації
15 % поляків підтримали б вихід країни з Євросоюзу, якби референдум відбувся зараз.
Переважна більшість угорців (65 %) вважає, що прем’єр-міністр, який залишає посаду, повинен постати перед судом.
Результати опитування показують, що студенти в Польщі заробляють у середньому 4,1 тис. злотих на місяць, однак задовільним рівнем вони би вважали 9,9 тис. злотих.
Жодних витрат на цьогорічну маївку не планують 24 % опитаних. Кожен п’ятий хоче вкластися в бюджет, що не перевищує 300 злотих.
Понад 42 % поляків використовують штучний інтелект під час роботи, але лише 17 % мають у цьому процесі підтримку роботодавця.
Батьки дітей, які приступають до Першого причастя у 2026 р., найчастіше планують витратити від 5 до 10 тис. злотих, а майже кожен другий передбачає бюджет у розмірі щонайменше 5 тис. злотих.
За його словами, попри початкові прогнози про швидку поразку України, ситуація розвивається інакше.
Керівники інституцій ЄС звернулися до держав-учасниць із закликом розпочати переговори про членство з Україною.
Більшість українців планують залишитися в Польщі назавжди або ще зволікають з ухваленням рішення.