У червні в Гданську відбудеться міжнародний форум Recovery Ukraine Conference ‒ одна з ключових подій, присвячених відбудові України, її модернізації та інтеграції до Європейського Союзу.

Сьогодні про це дедалі частіше говорять не лише політики, а й представники бізнесу, фінансових інституцій та місцевого самоврядування.

Польща відіграє одну з центральних ролей у цьому процесі як логістичний хаб, економічний партнер і політичний адвокат України в Європі. Але що на практиці означає відбудова України? Чи йдеться лише про відновлення зруйнованих міст і доріг чи також про масштабну модернізацію держави та її поступове входження до ЄС?

Голова Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль під час свого виступу наголосив: після великих воєн відбудова ніколи не обмежується лише фізичною реконструкцією. За його словами, це завжди процес, пов’язаний із суспільними змінами, переміщенням людей, модернізацією та питаннями безпеки.

Павел Коваль підкреслив, що у випадку України йдеться про значно ширший процес, ніж просто реконструкція інфраструктури. Саме тому в міжнародному контексті дедалі частіше використовують поняття recovery як відновлення в широкому сенсі, що включає економічні, політичні та соціальні зміни.

На його думку, сьогодні польсько-українські відносини стали одним із ключових напрямів польської зовнішньої та економічної політики. Практично кожна сфера – від безпеки до транспорту чи економіки – має сьогодні український вимір.

Окремий акцент Павел Коваль зробив на європейській інтеграції України. Він вважає, що після війни Україну неможливо уявити поза європейськими та євроатлантичними структурами. На його думку, це питання не лише політичного вибору України, а й безпеки Польщі та всього регіону.

Він звернув увагу, що українська армія вже фактично інтегрована із західними структурами через стандарти, навчання та технічну співпрацю. Саме тому, за логікою Коваля, залишення України в так званій сірій зоні після війни створювало би ризики для всієї Європи.

У підході, який представляє польська сторона, можна виділити три основні напрямки співпраці: транспорт і логістика, експорт та інвестиції. Польща розглядає себе як головну браму на схід для майбутньої відбудови України.

За словами Павела Коваля, польський експорт в Україну вже досяг масштабу 13–14 млрд євро, що становить близько 30 % усього експорту ЄС до України. При цьому йдеться не лише про товари, пов’язані з війною, а й про ширший економічний обіг, за яким ідуть технології та інвестиції.

Водночас Польща працює над великими флагманськими інвестиціями, які мають стати символами нового етапу польсько-української співпраці. Йдеться і про великі інфраструктурні проєкти, і про підтримку середнього та малого бізнесу.

Важливу роль у цьому процесі відіграє програма Ukraine Facility – новий європейський фінансовий інструмент для підтримки відбудови України. Польща вже завершила необхідні законодавчі та організаційні зміни для запуску цих механізмів. До процесу активно залучений Bank Gospodarstwa Krajowego, який разом із Європейською комісією працює над гарантійними механізмами для інвестицій в Україну.

Окремий напрям ‒ технології подвійного призначення, які можна використовувати і в цивільній, і в оборонній сфері. Саме цей аспект останнім часом дедалі активніше обговорюють у контексті майбутньої відбудови.

Павел Коваль наголосив, що польсько-українські відносини неможливо зводити лише до економіки. Важливим елементом залишаються історичні питання та суспільний діалог.

Однією з важливих тем останнього року стали гуманітарні ексгумації. За словами політика, це не політичне, а передусім людське питання ‒ право родин на пам’ять і гідне поховання близьких. Водночас польська та українська сторони активізували співпрацю між істориками та науковцями, намагаючись переводити складні історичні теми з площини політичних конфліктів у професійний академічний діалог.

Цього року до теми відбудови додався ще один важливий вимір ‒ оборонний. Зокрема, йдеться про розвиток технологій подвійного призначення та співпрацю у сфері безпілотних систем. За словами Павела Коваля, сучасна війна змінює не лише військові технології, а й підходи до безпеки та економіки в цілому.

Окремо він звернув увагу на інформаційну та когнітивну війну, яка, за його словами, стає одним із ключових викликів для європейських суспільств.

Польща сьогодні є учасником групи донорів G7 та отримує дедалі більшу роль у міжнародних механізмах, пов’язаних із відбудовою України. Саме тому майбутня конференція в Гданську розглядається не лише як дипломатичний форум, а як майданчик для узгодження конкретних рішень, фінансових інструментів та нових партнерств.

У підсумку Павел Коваль підкреслив: відбудова України – це не окремий гуманітарний чи економічний проєкт, а довгострокова стратегія, яка визначатиме безпеку, політику та економіку всієї Центрально-Східної Європи на роки вперед.

Водночас дедалі частіше звучить інша думка: міжнародні партнери можуть надати Україні інструменти, фінансові механізми та політичні можливості, але не можуть провести реформи замість самої України. Успіх цього процесу залежатиме від внутрішніх змін – ефективності інституцій, здатності до модернізації держави та готовності суспільства до довготривалих трансформацій.