Польща та Україна
З ким конкурують українці на польському ринку праці?

Станом на кінець вересня в Польщі офіційно працювали 779,3 тисячі громадян України. За даними Управління соціального страхування РП, загалом у країні офіційно працевлаштовані 1,168 млн іноземців.

Українці, як і раніше, становлять більшість серед усіх зайнятих іноземців – 66,7 %. Наприкінці 2023 р. з 1,125 млн офіційно працевлаштованих іноземців 750 тис. були громадянами України, що становило майже той самий відсоток, що й раніше.

«Серед усіх іноземців, працевлаштованих через агентства зайнятості, 68 % складають українці, які залишаються лідерами серед 10 країн, звідки походять трудові мігранти», – стверджує Аналітичний центр міжнародної агенції працевлаштування Gremi Personal. Друге місце посідають грузини та білоруси – по 7 %. 6 % працівників прибули з Молдови, по 3 % – з Колумбії та Зімбабве, по 2 % – із Філіппін та Узбекистану, а по 1 % – із Руанди та Вірменії. Серед 15 тис. осіб, які цього року знайшли роботу через агентства зайнятості, були представники 40 країн.

Українці традиційно залишаються найбільшою групою іноземців, що працюють у Польщі, і їхня частка на ринку праці за рік не змінилася. Після початку російської агресії проти України через обмеження виїзду для чоловіків призовного віку агентства почали залучати дедалі більше працівників з Азії, Африки та навіть Південної Америки. Польський ринок праці активно потребує і кваліфікованих працівників (зварювальників, сантехніків, електриків, токарів, малярів, водіїв), і некваліфікованих робітників для фізичної праці, яких роботодавці навчають безпосередньо на місці. Водночас ринок насичений працівниками, яких можна працевлаштувати за спрощеною процедурою, тоді як процедура найму фахівців із країн, де потрібні візи, займає в середньому від трьох до девʼяти місяців.

За останні три роки структура зайнятості серед працевлаштованих у Польщі українців суттєво змінилася. До початку повномасштабної війни 60 % працівників з України становили чоловіки, але з березня 2022 р. цей показник знизився до 40 % і стабільно утримується на цьому рівні, тоді як більшість (60 %) тепер становлять жінки.

Недостатня кількість працівників з України стимулює попит серед польських роботодавців. З одного боку працівники стали вибагливішими у виборі роботи, з іншого – роботодавці стикаються з частішою ротацією кадрів. Конкуренція за працівників призводить до підвищення зарплат і покращення умов праці, що вигідно для українських робітників. Водночас зростає тенденція до працевлаштування працівників із Азії та Африки.

«Однак попри дедалі більшу національну різноманітність на польському ринку праці, роботодавці продовжують надавати перевагу українцям. Це не лише завдяки спрощеній процедурі працевлаштування, але й через те, що українські працівники відомі своєю працьовитістю, швидкою адаптацією до нових умов та інтеграцією в польське суспільство», – наголосила директорка департаменту міжнародного рекрутингу компанії Gremi Personal Анна Джоболда.

джерело:
Схожі публікації
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
У Варшаві 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, відбудеться забіг «Шаную воїнів ‒ біжу за Героїв України».
Без оновлення подальше легальне перебування в Польщі вимагатиме отримання нової підстави для проживання.
У Польщі вчора, 24 серпня, відбулися заходи з нагоди 35-ї річниці незалежності України.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Зростає кількість іноземців, застрахованих в Управлінні соціального страхування Польщі.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.
Польська партія «Право і справедливість» заявила, що в разі повернення до влади планує запровадити депортацію частини громадян України, які перебувають у Польщі. Йдеться, зокрема, про чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.
Президент Кароль Навроцький виступає проти будь-яких проявів насильства незалежно від того, хто є його жертвою чи винуватцем.