Анджей Вайда, один із найвідоміших польських режисерів, засновник польської кінематографічної школи, помер у 90-річному віці.

Анджей Вайда народився 6 березня 1926 р. у Сувалках. У 1946 р. розпочав навчатися на художника в Академії мистецтв у Кракові. Після трьох років покинув навчання і перейшов на режисерський факультет Лодзинської школи кінематографії.

Як режисер дебютував у 1954 р. фільмом «Покоління» – розповіддю про групу молоді, яка в підпіллі боролася проти гітлерівських окупантів.

Оскарівський лауреат
Міжнародний успіх Вайді приніс фільм «Канал» (1956 р.) – оповідь про останні години життя варшавських повстанців із загону, який каналізаційними ходами діставався з Мокотова до Середмістя. Наступний здобуток Вайди – «Попіл і діамант» (1958 р.) із незабутньою роллю Збігнєва Цибульського, якого відзначили на Венеційському кінофестивалі.

Анджея Вайду кілька разів номінували на «Оскар» у категорії «Найкращий неангломовний фільм» за стрічки: «Земля обітована» (1974 р.), «Панни з Вілька» (1979 р.), «Людина із заліза» (1981 р.) і «Катинь» (2007 р.). У 2000 р. Анджей Вайда отримав почесного «Оскара» від Американської кіноакадемії за досягнення і вклад у розвиток світової кінематографії. Його фільми відзначені венеційським Золотим левом, Золотим ведмедем на фестивалі «Берлінале» і п’ятиразово Золотою пальмовою гілкою Канського кінофестивалю.

У вересні 2013 р. відбувся прем’єрний показ фільму про лідера «Солідарності» – «Валенса. Людина з надії».

Цього року картину Анджея Вайди «Повідоки» обрали польським кандидатом на «Оскар».

Польська кінематографічна школа
Польська кінематографічна школа, одним із засновників якої був Анджей Вайда, розбудовувалася в 1955–1965 рр. Як вказував режисер, величезне значення для нього мало поєднання у стрічках національних, суспільних і моральних мотивів.

Розповідаючи про це явище багатьма роками пізніше, Анджей Вайда підкреслював, що феномен польської школи полягав також у тому, що створені в ній фільми були промовистими для глядачів у всьому світі.

Найвища відзнака
У 2011 р. Анджей Вайда став кавалером ордену Білого орла. Дякуючи за цю нагороду, він підкреслив, що польське кіно «у важкі та найтяжчі часи» прагнуло налагодити зв’язок із аудиторією шляхом висвітлення як історичних, так і сучасних тем.

Багато фільмів Анджея Вайди назавжди увійшли в історію польського кіно. Їхній творець із 1997 р. – представник так званої «плеяди безсмертних» французької Академії мистецтв.

Також режисер – почесний доктор кількох університетів і лауреат численних престижних нагород та відзнак, зокрема французького ордену Почесного легіону та японського ордену Вранішнього сонця.

Як театральний режисер Вайда особливо тісно був пов’язаний із краківським Старим театром. У 1989–1990 рр. він керував Варшавським народним театром. Поставив кілька славнозвісних спектаклів, найбільшим його здобутком було представлення «Бісів» на лондонському Міжнародному театральному фестивалі «LIFT».

Був ініціатором створення і засновником Центру японського мистецтва та техніки, відкритого в 1994 р. у Кракові. У 2002 р. заснував у Варшаві Училище режисерської майстерності Анджея Вайди. Був членом Ради Колегії Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy