Польща та Україна
«Наше слово»: Надходження від біженців перевищують витрати Польщі

У статті тижневика для українців, що видається в Польщі, йдеться про позитивні наслідки присутності в країні українських біженців.

В україномовному тижневику «Наше слово», який видає Об’єднання українців у Польщі і є найстарішим українським періодичним виданням у цій країні, вийшла статті під назвою «Надходження від біженців перевищують витрати Польщі».

Консалтингова компанія Deloitte на початку березня цього року оприлюднила документ «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі». Дослідження проводили на замовлення агентства Організації Об’єднаних Націй у справах біженців.

Як пише автор статті Григорій Сподарик, результати однозначно вказують на позитивні наслідки від присутності в Польщі українських біженців. Експерти пояснюють це ефективним залученням прибулих на польський ринок праці. Попри психологічний тягар війни на Батьківщині багато біженців за кілька місяців знайшли роботу або заснували в Польщі свої компанії. Таким чином вони наповнили польський державний бюджет своїми податками та внесками на соціальне страхування і не жили лише коштом гуманітарної допомоги чи заощаджень.

За оцінками експертів, сьогодні в Польщі працюють 225‒350 тис. українських біженців. Загалом повномасштабна війна змусила виїхати з України 6 млн українців. Значна частина з них перетнула польський кордон. Станом на жовтень 2023 р. кількість воєнних утікачів з України в Польщі досягала майже 1 млн людей.

У статті автор наголошує, що з економічної точки зору біженці з України в Польщі не є отримувачами соціальних послуг і благодійності, вони насамперед споживачі, працівники й підприємці.

На думку фахівців, щоб збільшити їхній позитивний вплив на економіку, вирішальне значення має політика, яка повинна сприяти інтеграції на ринку праці та забезпечувати максимальну зайнятість.

Більшість біженців заявляють про своє бажання повернутися в Україну і якщо вони є економічно активними в країнах, де зараз перебувають, будуть краще до цього підготовлені, накопичать певний капітал і стануть більш самостійними. Серед низки проблем, із якими вони можуть зіткнутися, наведено, зокрема, прояви дискримінації з огляду на походження. Держава повинна реагувати на це явище відповідними заходами.

Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.