У статті Rzeczpospolita йдеться про те, що після закінчення війни біженці самі будуть вирішувати, де вони захочуть жити й працювати.
«Знання польських та українських культурних реалій можна вміло використовувати для розвитку професійних компетенцій», – вважають експерти Інституту Стратегії 2050 та Центру вивчення міграцій Варшавського університету.
Rzeczpospolita нагадує, що до 24 лютого 2022 р. в Польщі проживало щонайменше 1–1,5 млн іммігрантів з України. Від початку повномасштабної російсько-української війни кордон із Польщею перетнуло кільканадцять мільйонів громадян України. Зараз у Польщі перебуває приблизно 1 млн біженців. Більшість із них повернулися в Україну, частина – виїхали на захід, зокрема до Німеччини. А отже, в Польщі перебувають понад 2 млн громадян України. Причому до 14 лютого 2022 р. серед них переважали чоловіки, а тепер вимушена міграція значно фемінізувалася.
Громадяни України, незалежно від отримання польських соціальних виплат, беруть участь у створенні польського ВВП. За даними Центру вивчення міграцій Варшавського університету, 90 % українських іммігрантів і 50–60 % біженців утримуються в країні за рахунок заробітної плати. Найбільша група українців працює на виробництві. Громадяни України охоче займаються економічною діяльністю. Навіть якщо самозайнятість спричинена тиском роботодавців, ці цифри демонструють економічну активність українських біженців. А щоб зберегти нинішню структуру ринку праці, на думку експертів, до 2050 р. Польща потребуватиме орієнтовно 200–250 тис. іммігрантів на рік.
У польському суспільстві зменшується схвальна оцінка прийому українських біженців. Згідно з даними Центру вивчення громадської думки (CBOS), в березні 2023 р. її підтримували 83 % опитаних, а в жовтні – 57 %.
«Біженці після закінчення війни будуть вирішувати, де вони захочуть жити й працювати. Вплив на це польської держави, як і української, обмежений. Та важливо, щоб тут бралися до уваги потреби обох країн, а також самих українців та українок, що буде мінімізувати, а не генерувати потенційні конфлікти», – вважають експерти з питань міжнародних відносин і вивчення міграцій Марта Ярошевич та Анджей Шептицький.
