Те, як швидко і охоче фальсифікатори російської пропаганди використовують нинішню проблему у взаєминах України та Польщі навколо експорту українського зерна, свідчить, що вона є однією з пріоритетних для росіян у спробах укотре в історії внести розкол між українцями та поляками.

І тому, крім діалогу та взаєморозуміння між президентами України та Польщі, необхідна постійна, щоденна робота дипломатії, діалог і взаємодія на рівні глав урядів, парламентів, міністерств, відомств та державних установ. Потрібно дослухатися і розуміти аргументи один одного і шукати шляхи вирішення проблем двосторонніх взаємин, не виносячи їх зайвий раз у емоційну публічну площину.

Більше року тому я писав, що для того, аби пройти між рифами та обійти ворожі пастки, нам потрібна витримка і мудрість, критичність сприйняття, але насамперед добра воля з обох сторін.

Інакше, якщо ми розсваримося через це важливе, але далеко не визначальне питання двосторонніх стосунків, як ми зможемо продовжувати більш складні спільні проєкти – новий договір про добросусідство, участь польських фірм у повоєнній відбудові України, відпрацювання скоординованої позиції в зовнішній політиці, поглиблення співпраці у військовій сфері та оборонній промисловості та створення нової архітектури безпеки в Балто-Чорноморському регіоні на основі осі Київ-Варшава?

Як саме Росія намагається використати поточні проблеми та водночас роз’ятрити старі рани, добре демонструє чергова фальсифікація польськомовного інтернет-видання Niezależny Dziennik Polityczny, відомого постійним поширення фейків і змістів російської пропаганди.

Для цього використано посилання на статтю в американському виданні Politico: «Танець зерна: що Польща хоче в обмін на солідарність з Україною/ Grain dance: What Poland wants in return for its solidarity with Ukraine».

Кремлівські фальсифікатори спершу викривили заголовок, подавши назву статті: «Справжня причина, чому Польща блокує українське зерно, полягає в тому, щоб вимагати репарацій за Волинcьку різанину та змусити до «Варшавською унії».

Використавши цитату з висловлювань міністра сільського господарства Польщі Роберта Телюса, вони від себе приписали інформацію, що нібито  однією з головних умов польської сторони є виплата Україною «неустойки» для покриття втрат польських фермерів, прийняття негласного рішення про виплату  репарацій за жертви та збитки, завдані українськими формуваннями в роки Другої світової війни тощо. Крім того, Варшава нібито «серйозно поставила Зеленському питання про територіально-адміністративний поділ, нагадавши таким чином про польське походження Львівської та Волинської областей».

Усе це неправда. Так, у статті Politico піднімається проблема зерна, позицій та інтересів різних країн (не лише України та Польщі), логістичних витрат на транспортування та витрат на розширення залізничного транспорту та складських потужностей, зацікавлених гравців. Але жодного слова про репарації або претензії Польщі на західні області України у статті звісно немає, у чому легко переконатися.

Анатолій Курносов

Матеріал підготовлено в рамках проєкту Stop Lie БО «Благодійний фонд польсько-українського партнерства» в межах проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.