Польща
Рішення суду про Музей Другої світової війни. «Це фактично означає ліквідацію установи»

Вищий адміністративний суд прийняв рішення про об’єднання Музею Другої світової війни в Гданську і Музею Вестерплатте і війни 1939 р. Такого рішення вимагало Міністерства культури.

Завдяки рішенню Вищого адміністративного суду пропозиція міністра Пьотра Глинського об’єднання Музею Другої світової війни і Музею Вестерплатте та війни 1939 р. в один заклад стає можливим. За даними міністерства культури, «функціонування двох музеїв із подібною тематикою і подібним профілем на території одного міста не виправдане ні з економічних, ні з організаційних причин» і «об’єднання цих двох установ здійснюватимуть без зволікань, це означатиме розширення їхнього потенціалу».

Зовсім іншу думку має директор Музею Другої світової війни Павел Махцевич, який в інтерв’ю «TVP Info» заявив, що «об’єднання цих двох установ буде рівносильним до ліквідації Музею Другої світової війни». Махцевич визнав, що музей немає можливості оскаржити рішення Вищого адміністративного суду. «Ми можемо робити висновки за попередніми діями, що представник команди міністра культури щодо об’єднання двох установ розпочне інвентаризацію колекції, а згодом об’єкт закриється. На нашу думку, затримка фінансових операцій та викреслення з реєстрів цього об’єкту  стане можливим у кінці місяця, цього не можна буде зробити в процесі, тому я вважаю, що музей буде відкритий до 30 квітня»,–  сказав Павел Махцевич.

«Ми сподіваємося, що експозиція стане предметом загальнонаціональних дебатів»
Музей Другої світової війни в Гданську є найбільшим історичним музеєм у Польщі. Його головна виставка займає площу близько 5 тис. кв. м. Він розташований на найнижчому рівні будівлі, 14 м під землею. Це історія про трагічний досвід Другої світової війни, про причини та наслідки, про жертв і злочинців, героїв і звичайних людей.

«Ми сподіваємося, що експозиція, яка буде доступна відвідувачам, стане предметом національної дискусії, а для іноземців  –  великим уроком польської історії. Музей Другої світової війни вносить наш досвід у європейський та глобальний контекст, завдяки цьому можна краще зрозуміти як його специфічні особливості, так і те, що об’єднує нас з іншими народами», – пояснив Павел Махцевич.

Джерело: Wprost

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«RZECZPOSPOLITA»: ЛЕМКИ БЕЗ ДОТАЦІЇ
РОЗДЯГНУЛИСЯ ПЕРЕД ВОРОТАМИ АУШВІЦУ. У МУЗЕЇ ОБУРЕНІ ТИМ, ЩО СТАЛОСЯ
ВЕЛИКИЙ УРОК ІСТОРІЇ. ВІДКРИТТЯ МУЗЕЮ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
АНТИВОЄННЕ ПОСЛАННЯ МУЗЕЮ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ГДАНСЬКУ

Схожі публікації
Після рекордного минулого року, протягом якого музей Прадо відвідали 3,5 млн осіб, директор установи Мігель Фаломір заявив, що музей «не потребує ані одного відвідувача більше».
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Учора Посольство РФ у Варшаві надіслало ноту протесту польській владі у зв’язку з інцидентом, який стався на цвинтарі радянських солдатів у Гданську.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.