За офіційними заявами України та Росії, а також, враховуючи реакції міжнародної спільноти, автор статті моделює можливі варіанти і висуває припущення.

«Такі дії з боку Росії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. На думку інших експертів, це не продиктовано панікою, це холоднокровна, цинічна і прорахована дія», ‒ читаємо на сторінках Tygodnik Powszechny.

Президент Володимир Зеленський говорить про черговий російський воєнний злочин. Росія ж стверджує, що за підрив дамби несуть відповідальність українці, нібито це була їхня «диверсія». Автор статті Войцєх П’єнцяк звертає увагу на риторику, якої в цьому та інших питаннях, пов’язаних з Україною, дотримуються в Кремлі.

«Варто звернути увагу на такі тези: Москва говорить, наприклад, не про ракетний удар, який можна було би спростувати, а про диверсію. Тим часом, як може виглядати така операція? Напевно, можна припустити лише один сценарій: українські диверсанти проникають у район дамби, яка, безсумнівно, ретельно охороняється, і підривають заряди, закладені на ній росіянами ще восени 2022 р., оскільки привезти з собою сотні тонн тротилу їм було б фізично неможливо. Проте в російському публічному просторі ніхто не критикує такий безсумнівний промах», ‒ читаємо в статті.

Є також реакції зі світу. Канцлер Олаф Шольц назвав підрив дамби «новим виміром» цієї війни, не залишаючи жодних сумнівів, що це вписується в російський «modus operandi» («спосіб дії»). Директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі хоче якнайшвидше відправити ще одну місію агентства на тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію, щоб з'ясувати, чи може падіння рівня води в Каховському водосховищі вплинути на систему охолодження реакторів.

Натомість автор Войцєх П’єнцяк висуває припущення щодо того, чому росіяни зацікавлені в підриві дамби. Це могла бути реакція на дедалі інтенсивніші українські наступальні дії протягом останніх тижнів. Такі дії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. Попередні операції, проведені там українською армією, призвели до захоплення низки островів, дуже численних у дельті Дніпра. Тепер вони опиняться під водою і українці повинні будуть їх залишити.

«На думку інших експертів, реакція росіян не продиктована панікою, а холоднокровна, цинічна і прорахована (в цьому розрахунку ігноруються власні втрати). Згідно з такою інтерпретацією, підрив дамби міг бути своєрідною «асиметричною відповіддю». Тобто, це могла бути несподівана, підривна і деструктивна дія, направлена в бік України. І, можливо, це сигнал Україні та Заходу. Мовляв, «дивіться, на що ми здатні. Якщо ми відчуваємо, що нас притискають до стіни, ми готові зробити щось подібне». У цьому сенсі коментар про «новий вимір» цієї війни ‒ удар насамперед по цивільному населенню, а також по навколишньому середовищу, екосистемі регіону, видається влучним. Тільки невже росіяни відчувають себе настільки слабкими, що вдаються до таких заходів? Або чого вони так бояться?» ‒ запитує Войцєх П’єнцяк.

«Попри новітні технології, які використовуються в цій війни, зокрема, розвідувальні безпілотники, завдяки яким командири з обох боків можуть стежити за перебігом бойових дій у реальному часі й оперативно приймати рішення, давній термін «туман війни» все ще актуальний», ‒ переконаний автор. Тільки сьогодні він означає дещо інше: це як «інформаційний туман», який навмисно створюється для того, щоб заплутати ворога і зберегти контроль над інформацією для власного населення, а також для інших держав.