Польща і світ
Tygodnik Powszechny: Навіщо росіяни підірвали дамбу на Дніпрі?

За офіційними заявами України та Росії, а також, враховуючи реакції міжнародної спільноти, автор статті моделює можливі варіанти і висуває припущення.

«Такі дії з боку Росії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. На думку інших експертів, це не продиктовано панікою, це холоднокровна, цинічна і прорахована дія», ‒ читаємо на сторінках Tygodnik Powszechny.

Президент Володимир Зеленський говорить про черговий російський воєнний злочин. Росія ж стверджує, що за підрив дамби несуть відповідальність українці, нібито це була їхня «диверсія». Автор статті Войцєх П’єнцяк звертає увагу на риторику, якої в цьому та інших питаннях, пов’язаних з Україною, дотримуються в Кремлі.

«Варто звернути увагу на такі тези: Москва говорить, наприклад, не про ракетний удар, який можна було би спростувати, а про диверсію. Тим часом, як може виглядати така операція? Напевно, можна припустити лише один сценарій: українські диверсанти проникають у район дамби, яка, безсумнівно, ретельно охороняється, і підривають заряди, закладені на ній росіянами ще восени 2022 р., оскільки привезти з собою сотні тонн тротилу їм було б фізично неможливо. Проте в російському публічному просторі ніхто не критикує такий безсумнівний промах», ‒ читаємо в статті.

Є також реакції зі світу. Канцлер Олаф Шольц назвав підрив дамби «новим виміром» цієї війни, не залишаючи жодних сумнівів, що це вписується в російський «modus operandi» («спосіб дії»). Директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі хоче якнайшвидше відправити ще одну місію агентства на тимчасово окуповану Запорізьку атомну електростанцію, щоб з'ясувати, чи може падіння рівня води в Каховському водосховищі вплинути на систему охолодження реакторів.

Натомість автор Войцєх П’єнцяк висуває припущення щодо того, чому росіяни зацікавлені в підриві дамби. Це могла бути реакція на дедалі інтенсивніші українські наступальні дії протягом останніх тижнів. Такі дії могли бути викликані панікою і страхом перед висадкою українського десанту за Дніпром. Попередні операції, проведені там українською армією, призвели до захоплення низки островів, дуже численних у дельті Дніпра. Тепер вони опиняться під водою і українці повинні будуть їх залишити.

«На думку інших експертів, реакція росіян не продиктована панікою, а холоднокровна, цинічна і прорахована (в цьому розрахунку ігноруються власні втрати). Згідно з такою інтерпретацією, підрив дамби міг бути своєрідною «асиметричною відповіддю». Тобто, це могла бути несподівана, підривна і деструктивна дія, направлена в бік України. І, можливо, це сигнал Україні та Заходу. Мовляв, «дивіться, на що ми здатні. Якщо ми відчуваємо, що нас притискають до стіни, ми готові зробити щось подібне». У цьому сенсі коментар про «новий вимір» цієї війни ‒ удар насамперед по цивільному населенню, а також по навколишньому середовищу, екосистемі регіону, видається влучним. Тільки невже росіяни відчувають себе настільки слабкими, що вдаються до таких заходів? Або чого вони так бояться?» ‒ запитує Войцєх П’єнцяк.

«Попри новітні технології, які використовуються в цій війни, зокрема, розвідувальні безпілотники, завдяки яким командири з обох боків можуть стежити за перебігом бойових дій у реальному часі й оперативно приймати рішення, давній термін «туман війни» все ще актуальний», ‒ переконаний автор. Тільки сьогодні він означає дещо інше: це як «інформаційний туман», який навмисно створюється для того, щоб заплутати ворога і зберегти контроль над інформацією для власного населення, а також для інших держав.

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Падіння ВВП більш ніж на 50 %, гіперінфляція та руйнування ключової інфраструктури – такими можуть бути наслідки для польської економіки в разі війни з Росією.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.