Польща та Україна
Кожен третій українець у Польщі заробляє від трьох до чотирьох тисяч злотих на місяць

Працівники з України працюють у кожній другій фірмі Польщі переважно на нижчих позиціях. Зазвичай вони заробляють від 3 до 4 тис. злотих.

Так стверджують 35 % українських працівників, а 24 % отримують від 2,7 до 3 тис. злотих, тобто приблизно мінімальну зарплату. Таку статистику наводить дослідження «Барометр польського ринку праці», підготовлене рекрутинговою компанією Personnel Service. Більшість українців відкладають зароблені гроші. Троє з чотирьох працівників з України живуть у Польщі максимум на 1 тис. злотих на місяць.

За оцінками, сьогодні в Польщі перебувають приблизно 2,3 млн українців. Для них характерний високий рівень зайнятості. Останній звіт Нацбанку Польщі свідчить, що 65 % українців, які проживають у Польщі, працюють, а 24 % шукають роботу. Більшість працевлаштованих можуть розраховувати на заробіток у діапазоні від 2,7 до 4 тис. злотих. На такі зарплати можуть розраховувати 59 % осіб.

«Привабливість зарплати для українців у Польщі очевидна, якщо порівняти їхні заробітки в нашій країні з тими, що пропонують їм удома. У нас мінімальна зарплата перевищує 3 тис. злотих, тоді як в Україні вона становить приблизно 800 злотих. А це більше ніж у 3,5 рази. Також варто зазначити, що часто працівники з України, які приїжджають на заробітки до Польщі, працюють понад 40 год. на тиждень, завдяки чому можуть заробляти ще більше. Згідно з нашим опитуванням, яке ми як єдина польська компанія проводимо в Україні, люди, які мігрують на заробітки, все одно обирають так звану маятникову модель заробітків. Тобто вони пів року працюють у Польщі, щоб покращити свій домашній бюджет, а потім повертаються в Україну», – розповів засновник компанії Personnel Service та експерт ринку праці Кшиштоф Інгльот.

Останнє дослідження компанії вказує, що майже кожен четвертий українець у Польщі заробляє від 2,7 до 3 тис. злотих на місяць. Найбільша частка (35 %) отримує від 3 до 4 тис. злотих. На вищі зарплати можуть розраховувати 17 % українських працівників, які заробляють від 4 до 5 тис. злотих. 8 % українців заробляють від 5 до 6 тис. злотих, а 2 % отримують у місяць понад 6 тис злотих. Тривожить те, що 12 % українців погоджуються на роботу, що оплачується нижче від мінімальної польської зарплати.

Кожен третій працівник з України стверджує, що витрачає в Польщі лише 200‒500 злотих на місяць. Такі скромні витрати часто можливі завдяки великому пакету переваг, який включає, зокрема, харчування, проїзд на місце роботи та проживання. Однак є люди, які витрачають більше. 31 % українців витрачають від 500 до 1 тис. злотих, а 14 % ‒ від 1 до 2 тис. злотих. Жінки в Польщі живуть скромніше. Сьогодні 46 % українських жінок витрачають максимум 500 злотих на місяць порівняно з 41 % серед чоловіків.

Працівники з України, які перебувають у Польщі, не обов’язково надсилають гроші родині. Найчастіше вони накопичують капітал, який потім у повному обсязі перевозять на Батьківщину. Більше половини (55 %) зізнаються, що взагалі не здійснюють міжнародних переказів.

джерело:
Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.