Польща та Україна
Українські жінки в Польщі: працювати або повертатися

Робота в Польщі стає ключовим елементом адаптації українських жінок, які переїхали в країну через війну і хочуть тут залишитися.

Економічна ситуація в країні спонукає урядовців шукати нові рішення для мотивації жінок йти на роботу, аби їм не довелося обирати між працевлаштуванням чи поверненням в Україну, де ситуація все ще небезпечна. Так вважають експерти аналітичного центру компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal. 

Польський уряд узяв курс на інтеграцію біженок на ринку праці, запропонувавши низку змін до закону про допомогу громадянам України. Його вже підписав президент Анджей Дуда. Йдеться про нові рішення щодо ринку праці, догляду за дітьми і вивчення польської мови.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики і родини Польщі, понад 270 тис. біженців з України знайшли в Польщі роботу. Більшість із них – це жінки. 

Якщо врахувати, що номер PESEL отримали трохи більш ніж 500 тис. біженок у продуктивному віці, то це десь половина. 

Решта жінок не працюють через необхідність догляду за дітьми, накопичені заощадження та безплатне житло, господарям якого держава поки що компенсує їхнє проживання в розмірі 40 злотих на добу за особу. Це покриває більшу частину вартості оренди, особливо в невеликих містах.

Але невдовзі ситуація може змінитися. У більшості біженців – тих, хто приїхав до Польщі в лютому-березні, адже саме на початок війни припадає наймасовіша міграція, – закінчується 120-денний строк державної компенсації за житло. Далі винаймати житло треба буде власним коштом. А ціни на ринку оренди ростуть через високу інфляцію та великий попит. Ті біженці, які живуть у готелях, можуть залишитися без житла через початок туристичного сезону.

«У лютому-квітні багато поляків, власників квартир і готелів, селили українських біженців безплатно на знак солідарності й підтримки. Але польська економіка теж має працювати та заробляти. Тому безплатного житла зараз обмаль. Це змушує біженців шукати його самостійно», – коментує директорка департаменту рекрутації агенції працевлаштування Gremi Personal Анна Джоболда. 

Згідно з опитуванням польського Інституту ринкових і громадських досліджень IBRIS, понад 70 % опитаних поляків вважають працевлаштування необхідною умовою для того, щоб українці залишилися в країні. Це також пов'язано з погіршенням економічної ситуації в Польщі та добробуту польських родин.

Для тих, хто шукає роботу, Анна Джоболда радить :

  1. Звернути увагу на менші міста. Там дешевше житло і більше роботи, адже великі промислові підприємства здебільшого розташовані у вільних економічних зонах поза великими агломераціями.
  2. Шукати роботу з проживанням – більшість крупних агенцій працевлаштування надають таку можливість.
  3. Слідкувати за тим, які заходи щодо догляду за дітьми біженців пропонують конкретні місцеві адміністрації.
  4. Вчити польську мову – це серйозно підвищує шанси знайти кращу роботу. 
  5. Перекваліфіковуватися, тобто освоювати професії, що мають попит на ринку праці. Для цього для українських жінок відкривають спеціальні школи.
Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.