Польща та Україна
Матеуш Моравецький: «Сто днів слави та невизначеності»

Так висловився прем'єр-міністр Польщі про війну в Україні, яка триває вже сто днів.

«Сто днів слави України – це водночас і сто днів великої невизначеності. Кожен день українці повинні запитувати себе, чи можуть вони дійсно розраховувати на вільну та демократичну Європу», – так Матеуш Моравецький написав у статті, опублікованій сьогодні в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

«Війна в Україні мала тривати кілька днів. Коли 24 лютого російські війська увійшли в Україну, мало хто вірив, що їх можна зупинити. Якби Київ впав або Україна програла війну, ніхто не мав би права висувати якісь претензії. Агресію вчинила імперія, яка протягом століть брала участь у формуванні світового порядку», – наголошує у своєму тексті польський прем’єр-міністр.

Коли Генрі Кіссінджер сказав нещодавно в Давосі, що «Україна має віддати частину своєї території Росії, а Європа повинна шукати порозуміння з Росією, у мене виникло відчуття дежавю, – зізнався польський прем’єр, ‒ Великий реаліст американської політики точно повторив тези, які чули поляки в 70-их і 80-их роках ХХ ст. У ті часи багато політиків також вважали, що Радянський Союз був законною політичною системою. Навіть якщо його й називали «імперією зла», дехто вважав, що його існування було необхідним».

Матеуш Моравецький наголосив, що розпад Радянського Союзу «здивував тих, хто вважав історію непорушною сферою, де панують сильні. Однак ця думка не підтверджується історичними фактами, про що свідчить приклад Польщі, ‒ підкреслив прем’єр-міністр,  ‒ У 1920 р. молода польська держава зупинила більшовицьку навалу, яка мала поховати Європу. У 1980 р. «Солідарність» започаткувала зміни, які призвели до краху комуністичної системи у 1989 р. Вацлав Гавел сказав колись, що той, хто недооцінює силу безсилих, не має уявлення про історію».

Політик нагадав, що протягом цих сто днів було багато символічних жестів. Багато європейських політиків відвідали Київ. А війна й надалі триває. Навіть якщо Україна захистила Київ і Харків та перешкодила Путіну досягти своїх стратегічних цілей, Росію не можна вважати переможеною. Ба більше, те, що Росія досі не програла, слід розцінювати як її часткову перемогу».

Путін «з самого початку знав, що вторгнення в Україну буде надзвичайно важким, якщо вся об’єднана Європа стане на її захист. Тому в цій давно спланованій війні першим етапом було розділення Європи та створення мережі залежності, яка змусить багатьох стати пасивним перед обличчям агресії. Україна зробила більше, ніж хтось очікував. З іншого боку, Європа й надалі не може об’єднатися і діяти з тією силою, на яку вона здатна», – зазначив очільник польського уряду.

«Історія повторюється на наших очах, ‒ продовжує Матеуш Моравецький, ‒ Існує занадто багато подібностей, щоб їх можна було ігнорувати. З одного боку, це злочини, які ми знаємо з історії тоталітарних режимів. З іншого боку, це мужність і рішучість нації, яка чинить опір агресору. А з третього боку – нерішучість Європи, яка призводить до пасивності та байдужості. Після 100 днів війни в Україні її результат ще не визначений. Але нам давно пора повірити в перемогу так само, як в неї вірить Україна».

джерело:
Схожі публікації
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Польща наступного року має отримати 400 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Падіння ВВП більш ніж на 50 %, гіперінфляція та руйнування ключової інфраструктури – такими можуть бути наслідки для польської економіки в разі війни з Росією.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.