Польща
Майже третина українців хоче залишитися в Польщі після війни

За результатами опитування польської дослідницької компанії ARC Rynek i Opinia, 27 % українців заявляють, що залишаться в Польщі, навіть якщо війна в їхній країні закінчиться.

Бажання залишитися в Польщі є більшим серед людей у віковій групі 18‒24 роки. 71 % українців каже, що живе за рахунок власних ресурсів.

Результати останнього дослідження компанії ARC Rynek i Opinia свідчать, що 71 % серед опитаних українців – вихідці з областей, які безпосередньо постраждали від бойових дій. Більшість опитаних біженців прибули із середніх і великих міст.

«39 % усієї опитаної групи – це мешканці найбільших міст із населенням понад 500 тис. жителів. 36 % людей прибули з районів, які зараз значною мірою постраждали від бойових дій або окуповані», – йдеться у пресрелізі, опублікованому 24 травня. На думку авторів опитування, масштаби пошкодження місця проживання можуть вплинути на заяви щодо повернення в Україну після закінчення війни.

«58 % біженців планують залишитися в Польщі, якщо воєнні дії надалі триватимуть на їхній Батьківщині. Цікаво, що понад 1/5 респондентів планують залишитися в Польщі навіть після закінчення війни», ‒ зазначили автори опитування.

Опитування показує, що бажання залишитися в Польщі навіть після війни є більшим серед наймолодших вікових груп. У групі від 18 до 24 років їхня частка становить 30 %, тоді як у групі від 24 до 34 років – 26 %.  83 % біженців з України не працюють, але понад половина з них (54 %) хотіли би працювати.

«Перша перешкода для виходу на ринок праці – це незнання польської мови. Незабаром цей бар’єр може зникнути, оскільки 78 % українців, які не знають польської мови, збираються її вивчати або вже вивчають – самостійно або з викладачем, у групі чи індивідуально», – йдеться в результатах опитування.

Друга перешкода – це догляд за дітьми. Майже половина біженців, які взяли участь в опитуванні, приїхали до Польщі з неповнолітніми дітьми. Тому надання доступу до шкіл і дитячих садків для дітей-біженців може позитивно вплинути на рівень зайнятості батьків, переважно матерів, оскільки жінки становлять 91 % від загальної кількості всіх українців, які прибули до Польщі.

71 % українців заявляє, що живе в Польщі за рахунок власних ресурсів, і якщо вони знайдуть роботу, цей відсоток може значно зрости. Майже такий же відсоток заявляє, що користується матеріальною допомогою своїх сімей (21 %) і польської держави (18 %). По 16 % заявляють, що користуються допомогою своєї родини, яка проживає в Польщі, та благодійних організацій.

57 % респондентів заявляють, що мають намір відкрити польський банківський рахунок, що полегшить їхнє функціонування в Польщі.

Дослідження проводили 12‒27 квітня 2022 р. серед 1620 осіб віком від 18 років. У дослідженні взяли участь особи, які приїхали до Польщі з України після 24 лютого 2022 р.

Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Рівень безробіття суттєво зріс протягом останніх 12 місяців. В одному повіті його рівень перевищує 20 %. Причому там такий показник був і рік тому.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.