Польща
Наприкінці липня Рацлавицька панорама знову відкриється для відвідувачів

Після майже річної перерви, викликаної реконструкцією будівлі, в якій експонується художня панорама битви під Рацлавицями, 27 липня монументальне полотно стане знову доступним для відвідувачів.

Третій етап модернізації приміщення музею, що зараз завершується, є найбільшим інвестиційним проєктом в історії Панорами битви під Рацлавицями. Проєкт вартістю майже 30 млн злотих отримав фінансування Євросоюзу в розмірі понад 18 млн злотих. Понад 5 млн злотих було перераховано з державного бюджету і стільки ж – із бюджету Нижньосілезького воєводства.

Директор Національного музею у Вроцлаві Пьотр Ощановський нагадав під час пресконференції, що проєкт модернізації остаточно закінчиться у вересні, проте експозиція «Панорама битви під Рацлавицями» буде доступна для відвідувачів уже 27 липня.

«Рацлавицька панорама ‒ це візитівка Вроцлава та всього регіону. За понад 30 років картину побачили майже 11 млн осіб», ‒ наголосив директор.

Ощановський нагадав, що будівля панорами була побудована за проєктом Еви та Марека Дзеконьських у 1950-х рр. і є прикладом бруталізму в архітектурі.

«Ми зробили все можливе, щоб не пошкодити архітектурну цінність приміщення, а лише пристосувати його до стандартів ХХІ ст.», – додав Пьотр Ощановський

«Панорама битви під Рацлавицями» – це монументальний олійний живопис, написаний кількома художниками на межі ХІХ і ХХ ст. Його головними авторами є Ян Стика та Войцех Коссак. На картині зображений епізод з повстання Костюшка – перемога польської армії над російською в битві під Рацлавицями у 1794 р. Картина була написана у 1893‒1894 рр. на замовлення львівського магістрату.

Полотно має 114 м завдовжки та 15 м заввишки. Вперше панорама була представлена у Львові 1894 р. з нагоди проведеної там Всепольської національної виставки та сотої річниці битви під Рацлавицями.

джерело:
Схожі публікації
Після рекордного минулого року, протягом якого музей Прадо відвідали 3,5 млн осіб, директор установи Мігель Фаломір заявив, що музей «не потребує ані одного відвідувача більше».
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
Українському письменнику, музиканту, громадському діячеві та військовослужбовцю Сергію Жадану присвоять звання doctor honoris causa Вроцлавського університету.
Історія цього манускрипту – готовий сценарій для фільму. Його викрали з Вроцлава наприкінці 1980-х рр. Упродовж багатьох років ніхто навіть не знав, що він зник.
«В епіцентрі бурі» – один із найповніших оглядів модерністського мистецтва України. Це пересувна виставка, яка вже побувала у Відні, Мадриді та Лондоні.