Брюссель попередив уряд Джорджі Мелоні, що допущення Росії до участі в цьогорічному фестивалі може становити пряме порушення санкцій ЄС.

Коли 9 травня увага світового мистецтва буде прикута до Венеції, вона зосередиться не лише на художніх якостях, але й на політичному скандалі.

Як з’ясувала Financial Times, Європейська комісія надіслала офіційні листи організаторам бієнале та італійській владі, попереджаючи, що надання павільйону Кремлю порушує заборону на «надання послуг» уряду РФ.

Według "La Repubblica" Komisja Europejska podejrzewa, że fundacja organizująca Biennale w Wenecji naruszyła unijne sankcje wobec Rosji i odniosła korzyść ekonomiczną z dopuszczenia jej pawilonu.https://t.co/1g2SIxBW3W

— tvn24 (@tvn24) May 6, 2026

Рішення про повторне відкриття російського павільйону, зачиненого з часу повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р., викликало лють у Києві та розгубленість у Брюсселі. Президент бієнале П’єтранджело Буттафуоко аргументує своє рішення «свободою слова» й переконанням, що культура повинна стояти над політикою.

Європейська комісія, однак, бачить усе інакше.

«Будь-які витрати, які Росія несе з метою забезпечення участі своєї делегації, приносять користь бієнале і кваліфікуються як непряма економічна підтримка», ‒ йдеться в листуванні, яке оприлюднила FT.

Суперечки викликають не лише твори мистецтва, а й передусім особи, які стоять за організацією російської виставки. Оператором павільйону є компанія Smart Art, заснована Єкатєріною Вінокуровою, донькою міністра закордонних справ РФ Лаврова, та Анастасією Карнєєвою, донькою колишнього генерала ФСБ і заступника керівника державного оборонного гіганта «Ростех». Карнєєва, яка виконує функції комісара павільйону, вже була визнана персоною нон ґрата в Латвії, що додатково загострює атмосферу навколо події.

Ситуація є надзвичайно складною для прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні. З одного боку її уряд декларує потужну підтримку Україні, з другого – П’єтранджело Буттафуоко є менеджером, призначеним її коаліцією, який захищає автономію фонду.

Мелоні офіційно відмежувалася від його рішення й заявила, що не ухвалила би такого рішення на його місці. Однак юридичний спір із Брюсселем уже є фактом. Європейська комісія навіть пригрозила призупиненням гранту для бієнале в розмірі 2 млн євро, звинувачуючи інституцію в «підриві обов’язку дотримання цінностей ЄС».

У спробі пом’якшити напруження організатори вирішили, що російський павільйон буде доступний виключно для запрошених гостей (критиків і VIP-осіб) тільки під час попереднього огляду виставки. З суботи, коли бієнале відкриють для широкої публіки, будівля має залишатися зачиненою.

Для Києва цього не достатньо. Українські мистецькі кола підкреслюють, що допущення офіційної делегації Кремля ‒ це «відбілювання воєнних злочинів». У відповідь на відкриття павільйону у Венеції з’явилися плакати з написом «Invisible Pavilion» («Невидимий павільйон»), які вшановують українських митців, убитих російськими військами.

Ahead of the opening of the Venice Biennale, a project entitled ‘The Invisible Pavilion’ was presented, focusing on Ukrainian artists killed by russia.

The writers Viktoria Amelina and Volodymyr Vakulenko, the director Ihor Malakhov, and the poet Nika Kozhushko https://t.co/cW0jDQD1Jb pic.twitter.com/gIda6mIE0B

— Center for Countering Disinformation (@CforCD) May 5, 2026

Бієнале має 30 днів на подання пояснень до Брюсселю.