Майже кожного дня польсько-український кордон перетинають сотні громадян України. Вони тікають від бідності та війни, що триває вже кілька років, вірячи, що в Польщі покращать свою ситуацію. Як і герої репортажу програми «Uwaga!» Артур і Денис, які приїхали до Польщі з Центральної України. За різними оцінками до Польщі в пошуках роботи приїхало загалом більше мільйона українців.
«В Україні немає роботи, немає робочих місць. Я подумав поїхати до Польщі за кращим життям, – згадує Денис. – В Україні я залишив усю свою родину: батьків, братів і сестер». Артур також сподівався знайти в Польщі щастя. «Польща входить до Європейського Союзу, тут є робота», – розповідає він про свої очікування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВІЗЬМУ УКРАЇНЦЯ НА РОБОТУ. НЕГАЙНО!
13 ЗЛОТИХ І БЕЗ МАХІНАЦІЙ. ЯК ПОЛЬСЬКІ РОБОТОДАВЦІ ПОРУШУЮТЬ ЗАКОН ПРО МІНІМАЛЬНУ СТАВКУ ЗА ГОДИНУ
НЕЗАКОННО ПОВЕРНУЛИ 1 МЛН ЗЛОТИХ ПДВ
Стали жертвою шахраїв
Прагнучи знайти легальну роботу в Польщі, Артур та Денис повинні були отримати спеціальну заяву від роботодавця про намір їх працевлаштувати – так зване запрошення. Його готує фірма та затверджує центр зайнятості за умови, що на це місце неможливо знайти польського працівника. Для обох українців така заява була підставою для подачі документів на польську візу.
Денис і Артур подали усі документи, а потім отримали візи й запрошення. Також вони внесли всі оплати – за підрахунками Дениса, близько 200 доларів.
Через кільканадцять годин поїздки із Дніпра Артур та Денис потрапили до Варшави. Звідси вони мають зв’язатися з роботодавцем, який обіцяв легальну роботу. Але, намагаючись зателефонувати, вони виявляють, що номер недійсний. Тут вони розуміють, що їх обманули.
Торгівля запрошеннями
Як нам вдалося дізнатися, схожі ситуації трапляються часто. «Існують організації, які подають заяви про намір працевлаштування лише для того, щоб пізніше українці мали можливість в’їхати до Польщі, натомість насправді вони взагалі не планують їх наймати», – описує ситуацію Гжегож Бачевський із конфедерації роботодавців «Lewiatan». Він додає, що створюються фірми, які, не приймаючи нікого на роботу, видають десятки і сотні таких заяв за місяць. «Вони просто торгують запрошеннями», – не сумнівається Бачевський.
Лех Антковяк із варшавського центру зайнятості усвідомлює скільки в Україні коштують запрошення, знає й усю схему. «Селом їде кур’єр, повідомляє, що записуватиме тих, хто хоче поїхати до Польщі на роботу. Через 2–3 дні повертається з готовими списками з усіма даними. Щоб потрапити до такого списку потрібно заплатити 50 євро, – пояснює він і продовжує. – Потім цей файл з інформацією потрапляє до польської або української фірми в Польщі й тут вводиться до нашої системи, після чого у нас з’являються усі ці заяви. Потім приходить представник фірми з паперовою формою усіх цих заяв і каже: «Поставте мені печатку».
Центр зайнятості повинен зареєструвати таку заяву. Відмовити можна лише тоді, коли на місцевому ринку працевлаштування є люди, які чекають на роботу на посаді, запропонованій потенційним роботодавцем. «У нас немає штукатурів, плиточників, мулярів, арматурників, тесель, у зв’язку із цим значна частина заяв виписується саме на ці професії. Вони знають, що ми не матимемо причин відмовити, – розповідає Лех Антковяк і додає, що має можливість перевірити, чи фірма легально здійснює діяльність. – Якщо у нас є хоч якісь сумніви, ми повідомляємо відповідні служби». Однією із них є Прикордонна служба.
«Якщо ми ідентифікуємо суб’єкт, який є «підкладкою», тобто зробив видачу запрошень своїм джерелом прибутку, надсилаємо інформацію до Міністерства розвитку, яке відкриває адміністративне провадження, часто його результатом є видалення такого підприємця з центрального реєстру», – пояснює операційний офіцер Прикордонної служби.
580 запрошень
За інформацією із запрошення, яке Артур та Денис отримали в українському візовому центрі, фірма, яка обіцяла їм роботу на будівництві, розташована в одному із мікрорайонів Вроцлава. Однак, коли ми прямуємо на місце, виявляється, що там приватна квартира. «Тут немає такої фірми, нічого подібного», – чуємо на місці. Жінка, що відчинила, не має жодних контактів до чоловіка, який колись вів там бізнес.
Тим часом виявляється, що фірма зареєструвала в центрі зайнятості близько 580 запрошень. Чи така кількість не повинна викликати підозр у чиновників? «Можливо, виникають якісь сумніви, але це замало, щоб відмовити в реєстрації такої заяви. Ми повинні діяти відповідно до процедур», – говорить Мацей Салдач із Повітового центру зайнятості Вроцлава.
Він додає, що у випадку цієї фірми було повідомлено Прикордонну службу. «Вона, без сумніву, почала процедуру перевірки», – переконує чиновник.
Обманутим і використаним громадянам України допомагають різні фонди, які часом знаходять для них роботу. Денис та Артур вирішили шукати допомоги у Профспілці українських працівників у Польщі, що діє вже кілька місяців.
Член профспілки Юрій Карягін підтверджує, що в подібні ситуації потрапляє дуже багато людей. Усе це через нечесні фірми. «За 200–300 доларів вони продавали запрошення, а потім думай сам», – каже він. Чоловік підкреслює, що, зазвичай, жертвами шахраїв стають бідні люди, які хочуть працювати легально.
Повернутися? Навіть не думаємо
Українці, що заплатили величезні гроші за приїзд до Польщі, не розглядають варіанту повернення. Ризикуючи бути депортованими, вони беруться за нелегальну роботу, часто за наднизьку зарплатню. Як каже Ярослав Ціхонь із Головної інспекції праці, іноземці дуже рідно звертаються до установи зі скаргами на умови, тому що бояться депортації. Це використовують недобросовісні роботодавці, які «кредитують власний бізнес»: «Наприклад, беруть на роботу іноземців і не платять їм».
На думку Леха Антковяка, причиною патології, яка виникла у сфері працевлаштування громадян із-за кордону, є те, що «наша держава розслабилася»: «Якщо ми будемо так ставитися до українців, то невдовзі проситимемо, щоб вони в нас лишилися, оскільки для них відкриваються європейські ринки». Вона додає, що Європа швидко зорієнтувалася, що це дуже хороший працівник. «Це їхня особливість: вони хочуть працювати, можуть працювати за менші гроші і, замість дискутувати, будуть гарувати».
Джерело: www.tvn24.pl
