Польща
Традиція 3 травня – це частина польської душі

«Вітайте травень, прекрасний травень, у поляків блаженний рай...», – співали покоління, а вигук «Третє травня!» понад 200 років супроводжує патріотичні маніфестації поляків по всьому світу.

Конституція 3 травня 1791 р., перша в Європі і друга у світі після американської, діяла всього кілька місяців, але пам’ять про неї протягом наступних двох століть надихала багато поколінь поляків, спраглих свободи і незалежної держави.

«Травневий світанок» ніс надію на те, що навіть у безнадійному становищі народ може знайти в собі достатньо сил, щоб узятися за відновлення Речі Посполитої. Тому загарбники й окупанти з Австрії, Пруссії та Росії, які на довгі 123 роки (1795–1918 рр.) розділили між собою Польщу і старалися стерти її з карти Європи, заборонили його святкувати. Однак ідея творців першої в Європі Конституції зберігалася в літературних творах і піснях; вона жила серед емігрантів, поверталася в проповідях духовенства на польській землі. «Вітайте травень, прекрасний травень, у поляків блаженний рай...», – співали покоління, а вигук «Третє травня!» супроводжував патріотичні маніфестації.

Соту річницю прийняття Конституції відзначали в еміграції, а у Варшаві в’язниці були заповнені юними учасниками патріотичної маніфестації. Багато з них дожили до незалежності. У 1916 р. її вперше можна було вільно відсвяткувати у Варшаві, залишеній росіянами. На збережених фотографіях видно, як стотисячний натовп під національними прапорами заповнює вулиці столиці, яка через два роки скинула чуже панування. На порозі здобутої свободи Річ Посполита встановила 3 травня національним святом.

Через кілька років річниця прийняття Конституції 3 травня стала також церковним святом – Пресвятої Діви Марії, королеви Польщі. Тому цей день набув набагато ширшого виміру, оскільки підкреслював не лише наступність між відродженою польською державою та Першою Річчю Посполитою, а й об’єднав історію народу та Церкви, що додало полякам сили в боротьбі з німецьким нацистським та радянським комуністичним тоталітаризмами у ХХ ст.

У роки Другої світової війни в окупованій німцями країні кожного 3 травня храми заповнювалися вірянами, а підпільні організації проводили акції з нагоди цієї річниці. У лісах партизанські загони збиралися на польових месах. «Варшава вшанувала Третє травня вивішуванням біло-червоних прапорів у багатьох місцях, величезною кількістю наліпок на стінах із білим орлом та написом «Переможемо», великими плакатами й вінками, покладеними біля пам’ятників», – повідомляла підпільна преса. 3 травня 1943 р. у польській столиці на площі Вільсона перехожі несподівано почули польський національний гімн «Ще Польща не загинула» з мегафонів, які передавали німецькі пропагандистські повідомлення.

У наступні річниці прийняття Конституції линули також слова підбадьорення для поляків з боку союзників. У 1941 р. їх сказав прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль, а рік по тому архієпископ Вестмінстера, отець кардинал Артур Хінслі заявив: «Сьогодні ми зобов’язані протестувати та кричати ще голосніше і впертіше виступати проти жахливих мук людей, які протягом століть були опорою цивілізації в Центральній Європі». У 1943 р. спікер Палати представників США Сем Рейберн виступив зі спеціальною промовою під час урочистостей йз нагоди національного свята Польщі: «Ми віддаємо вам шану за те, що ви стояли непохитно, коли всі інші згиналися перед примарою війни. […] Ми віддаємо вам шану, бо на війні за ваше власне існування ви оточили турботою і любов’ю мільйони євреїв, засуджених на різанину в огидних стінах гетто. Ми віддаємо вам шану за вашу безсмертну волелюбність, яка спонукала інші народи боротися за свободу».

Кінець Другої світової війни був для Польщі закінченням геноцидної німецької окупації , але водночас початком комуністичного рабства, нав’язаного Радянським Союзом. Якими ж красномовними є фотографії, зроблені 3 травня 1945 р. На них видно польову месу, в котрій бере участь однин із лісових загонів. Через кілька днів він бився з радянськими військами НКВС у битві під Курилівкою.

Через рік, 3 травня 1946 р., по всій країні церкви наповнилися натовпами вірян, хоча комуністи заборонили святкувати цей день. Багатотисячні патріотичні маніфестації пройшли у великих містах, зокрема у Кракові, Катовіце, Вроцлаві, Познані та Гданську. У багатьох місцях відбулися зіткнення з органами безпеки, були заарештовані кілька тисяч людей, були поранені і навіть вбиті. У відповідь на репресії страйкувала шкільна молодь та студенти вищих навчальних закладів.

У наступні десятиліття після розгрому політичної опозиції і збройного незалежницького підпілля останнім бастіоном опору залишалася католицька Церква на чолі з примасом, кардиналом Стефаном Вишинським. Він провів переможну битву з комуністичним режимом під час святкування тисячоліття хрещення Польщі, яке завершилося святкуванням 3 травня 1966 р. на Ясній Горі, де зібралася незліченна кількість вірян.

Незалежні маніфестації 3 травня організовувала опозиція, яка зароджувалася наприкінці 70–х років, зокрема у Гданську, місті, яке незабаром стало колискою «Солідарності». Після її заснування площі та ринки міст 3 травня 1981 р. були заповнені учасниками урочистих мес, які могли вільно відзначати це свято вперше із 1939 р.

Зовсім інакше було в 1982 р., після введення воєнного стану. Своєрідними символами стають фотографії, зроблені того дня Крісом Ніденталом. На них зображена маніфестація «Солідарності» на Замковій площі у Варшаві, яку розганяють підрозділи міліції. Події відбуваються під стінами того самого Королівського замку, де в 1791 р. була прийнята Конституція і з якого король із представниками усіх станів вирушив до кафедрального собору, під котрим у 1982 р. міліція била демонстрантів. Через рік керівництво «Солідарності», що діяло в підпіллі, звернулося із заявою з нагоди річниці: «192 роки тому наші прадіди прийняли документ, що вводить країну на шлях політичного та соціального розвитку».

У 200-ту річницю Конституції, в 1991 р., Папа Йоан Павло ІІ звернувся до польського народу зі словами: «Традиція 3 травня належить до історії його душі, так само, як належить до історії душі всіх співвітчизників. Наш сьогоднішній молитовний заклик «Навчи нас бути вільними» був актуальним тоді, двісті років тому. Конституція 3 травня стала фундаментальною відповіддю на нього. Ми всі відчуваємо, наскільки актуальним він є сьогодні, через двісті років. Свободою не можна тільки володіти, нею не можна користуватися. Її потрібно постійно здобувати і створювати». Це послання актуальне й сьогодні, коли ми святкуємо разом не тільки з литовським народом, а й з усіма, кому близька свобода. Як написали автори Конституції 3 травня: «Кожна людина, яка щойно прибула або повернулася до Речі Посполитої з будь–якої сторони, як тільки стає ногою на польську землю, стає повністю вільною».

Автор: Ярослав Шарек, голова Інституту національної пам’яті Польщі

Текст публікується одночасно з польським місячником «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках проєкту, реалізованого з Інститутом національної пам’яті та польською транснаціональною корпорацією KGHM

джерело:
Схожі публікації
Цю відзнаку отримали люди, які протистояли комуністичній диктатурі і діяли заради повернення незалежності та суверенітету Польщі.
Сейм призначив очільника Інституту національної пам’яті Польщі – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу (IPN), підтримавши кандидатуру Кароля Навроцького.
Президент Анджей Дуда наголосив, що різні країни роками докладають зусиль, щоб Україна стала членом Європейського Союзу та НАТО. Майбутнє України та безпека в регіоні були одними з основних тем дискусії, організованої в понеділок у межах святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня.
Конституція 3 травня увійшла в історію як другий основний закон після американського та як великий акт свободи тієї епохи – кінця XVIII ст.
У 230-річчя Конституції 3 травня президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії та України підписали спільну декларацію.
У середині XVIII ст. Польсько-Литовська Річ Посполита Обох Народів опинилася в пастці, яку сьогодні важко пояснити іноземцям.
230-та річниця прийняття польської конституції, першої конституції Європи, має стати надихаючим святом для всієї сучасної Європи.
«У 90-х рр. XX ст., коли посткомуністи виграли вибори під гаслом «Обираймо майбутнє», не хотіли пам’ятати про минуле. Закон про Інститут національної пам’яті відкинув тодішній президент Олександр Квасневський, посткомуністичні кола не хотіли ІНП. Вдалося здійснити перелом, інститут був створений завдяки «Солідарності», – сказав у програмі каналу Польського радіо 24 голова ІНП, доктор Ярослав Шарек.
Посольство Росії в Польщі оприлюднило на твіттері інформацію про те, що Червона армія в січні 1945 р. визволяла Польщу від гітлерівців.
Польсько-український двотижневик
останні новини