Польща
Польща святкує річницю ухвалення Конституції

Польща відзначає День Конституції ‒ першої у Європі та другої в світі. Поляки пам’ятають про це попри поділи, німецьку та російську окупації та заборону цього свята комуністичною владою.

Із 1990 р. країна вже вільно святкує цей день.

Як нагадує сайт Сенату Республіки Польща, метою творців Конституції 3 травня був порятунок країни, територія якої була частково анексована в результаті Першого поділу Польщі.

Копія Конституції 3 травня. Фото: Adrian Grycuk

«Цей акт регулював правову систему держави, запроваджуючи систему конституційної монархії та принципу потрійного поділу влади. Принцип одноголосного прийняття рішень liberum veto та виборність монарха були скасовані. Нова Конституція суттєво обмежила шляхетську демократію, позбавивши безземельну шляхту права голосу та прийняття рішень у державних справах, запровадила часткове зрівняння в особистих правах міщан і шляхти, поставила селян під захист держави, пом’якшивши таким чином зловживання кріпацтва. Хоча військовий напад Росії зірвав реформи Речі Посполитої в середині 1792 р. , Конституція 3 травня до сьогодні є однією з основ польських традицій та державності», ‒ йдеться на сайті Сенату РП.

Цього року поляки відзначають 233-ту річницю прийняття Конституції 3 травня.

Святкування цього дня офіційно відновилося у Другій Речі Посполитій, після відновлення незалежності. Так тривало до початку Другої світової війни в 1939 р.

Після війни комуністична влада в новій польській державі намагалася викорінити це свято. У Польській Народній Республіці 3 травня офіційно перестало бути державним святом у 1951 р. Комуністи пропагували інші дати, наприклад, 1 травня (День праці), 22 липня (День відродження Польщі) або 7 листопада (річниця Жовтневої революції). Нова влада прагнула викорінити незалежницькі традиції та замінити їх святами, що пропагують комуністичну ідеологію та дружбу з СРСР.

Попри це поляки не забували про День Конституції і відзначали його неофіційно, часто в колі родини та друзів. Для старших поколінь 3 травня залишилося символом втраченої незалежності, а також символом опору комуністичному режиму.

Сьогодні, вже понад 30 років, поляки знову святкують одне з найважливіших у польському календарі державних свят, яке символізує демократичні та незалежницькі прагнення народу.

Найвідомішою сценою, яка зображує цей історичний момент, безперечно, є картина Яна Матейка.

«Конституція була прийнята в Королівському замку у Варшаві в Сеймовій залі. Пізніше король склав на ній присягу в соборі Святого Йоана. На картинах ранніх авторів, які зображували акт ухвалення Конституції, як правило, дія відбувалася в Сеймовій залі, але Матейко вважав, що в такій ілюстрації цієї події немає нічого цікавого. Багато разів в історії Польщі політики приймали якісь рішення в цій залі, так само, як і присяги, що проходили в сусідньому соборі. Тому художник обрав для зображення цієї історичної події сцену між королівським замком і кафедральним собором», ‒ йдеться на сайті музею Королівського замку.

джерело:
Схожі публікації
Польське радіо для України продовжує розширювати свою аудиторію, будуючи інформаційний міст між країнами, і запевняє, що ці чотири роки ‒ лише початок розвитку.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
Уперше регулярні програми польською та англійською вийшли в ефір 1 березня 1936 р. у Варшаві. Вони були присвячені культурі та політиці країни.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.
Лідери ЄС зустрінуться з Президентом України Володимиром Зеленським та візьмуть участь у зустрічі «Коаліції охочих».
У Любліні розпочалися триденні заходи «Солідарність без кордонів» із нагоди четвертої річниці підтримки України.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.