3 травня 1791 р. чотирирічний Сейм ухвалив Закон, який увійшов в історію як Конституція 3 травня. Це був другий у світі та перший у Європі Закон, що регулював організацію державної влади, а також визначав права та обов’язки громадян.

Польща майже з початку XVIII ст. була несуверенною державою. Те, що Річ Посполита, залежна від східного сусіда, була слабкою, а її політична система потребувала реформ, усвідомили ще в 1720-х рр.

Про необхідність змін говорили король Понятовський і родина Чарторийських, але коли вони спробували провести ці реформи всупереч позиції Росії, Польща поплатилася за це своїм першим поділом.

Із досвіду цього поділу король зробив висновок: він не може знову наражати Річ Посполиту на гнів Катерини II. Станіслав Август не відмовився від реформ, але хотів їх провести за згодою цариці. Політичні плани короля щодо союзу з Росією, однак, відрізнялися від настроїв суспільства, якому набридла російська гегемонія, а конфедеративний Сейм став ареною антиросійських настроїв, які додатково підігрівалися Пруссією.

Цариця, ведучи війну з Туреччиною і Швецією, вдавала байдужість до Польщі, що надало Сейму можливість працювати. Парламент очолив тоді пропрусський Ігнацій Потоцький – лідер реформістської частини опозиції. Ця опозиція здобула більшість у Сеймі, яку через проросійську орієнтацію втратив Станіслав Август.

Чотирирічний Сейм розпочав роботу в 1788 р., але лише влітку 1790 р. до Сейму було внесено проєкт нової Конституції Ігнація Потоцького, складений у дусі республіканської ідеології.

Однак концепція Потоцького щодо управління Річчю Посполитою не отримала підтримки. У цій ситуації Потоцький звернувся до Станіслава Августа з проханням написати новий проєкт Конституції.

Під час цієї зустрічі було домовлено, що проєкт Конституції буде підготовлено таємно під керівництвом короля, а потім у повному обсязі подано на затвердження Сейму.

Робота над Конституцією велася в Королівському замку. Крім Станіслава Августа та Ігнація Потоцького, над проєктом працювали маршалок сейму Станіслав Малаховський, впливовий публіцист Гуго Коллонтай та довірена особа короля Александер Ліновський із Кракова. Посередником між Потоцьким і Понятовським був секретар короля Сціпіоне П’яттолі.

Спочатку запропоновані для обговорення тексти були написані французькою мовою, лише наприкінці роботи остаточний проєкт був перекладений Гуго Коллонтаєм на польську мову.

Документ був готовий ще в березні, тоді з ним ознайомилися деякі депутати і сенатори. Саме через це не вдалося утримати текст у повній таємниці перед консервативною опозицією. Тому довелося на два дні прискорити дату подання проєкту Конституції до Сейму, який був запланований на 5 травня.

2 травня 1791 р. проєкт Конституції було зачитано в палаці Радзивіллів, і понад 100 депутатів і сенаторів пообіцяли підтримати його в Сеймі наступного дня.

3 травня засідання Сейму тривало сім годин. Конституція була ухвалена і король урочисто склав на ній присягу.

Після падіння Речі Посполитої ця Конституція стала символом великих досягнень і доказом того, що можна створити сильну, ефективну та сучасну державу. Її текст заохочував боротися за відродження країни протягом усього періоду поділів. Завдяки ухваленню Конституції 3 травня поляки повернули собі гідність та повагу до своєї політичної спадщини. У роки неволі це було важливими чинниками, щоб боротися за відновлення державності.