15 лютого 1991 р. у Вишеграді лідери Польщі, Угорщини та Чехословаччини підписали угоду про співпрацю.

Демократичні перетворення на рубежі 80-х та 90-х рр. ХХ ст., а також наближення розпаду СРСР визначили нові напрямки зовнішньої політики держав Центральної Європи. Падіння радянського режиму означало для Варшави, Праги та Будапешта початок зусиль щодо входу до європейських і північноатлантичних структур. Місцем зустрічі Леха Валенси, Вацлава Гавела та Йожефа Анталла був обраний угорський Вишеград, де проходили зустрічі королів Польщі, Богемії та Угорщини ще у XIV ст.

Тоді політики підписали спільну декларацію про співпрацю на шляху до європейської інтеграції, створюючи таким чином Вишеградський трикутник.

У жовтні 1992 р. у Кракові відбулося чергове засідання групи. Його наслідком стало укладення Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (CEFTA).

У 2000 р. було створено Міжнародний вишеградський фонд для інтеграційних, освітніх, наукових та культурних проєктів. У ньому можуть брати участь кандидати як з країн V4, так і з інших держав Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна) і Західних Балканів (Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Косово, Македонія та Сербія).

Зустрічі з рамках Вишеградської групи постійно проходять до сьогодні.