14 серпня 1980 р. у Гданську розпочався страйк, який призвів до підписання угоди між урядовою комісією та страйковим комітетом і створення профспілки «Солідарність».

Перші страйки, які спалахнули влітку 1980 р., були реакцією на зростання цін, введених тодішнім режимом Едварда Герека.

У середині серпня того ж року почалися страйки на балтійськму узбережжі Польщі, де все ще була жива пам’ять про протести грудня 1970 р., криваво придушені комуністичною владою. Страйк у Гданській верфі організували активісти Вільних профспілок – опозиційної нелегальної організації, створеної ще у 1978 р.

Уже через кілька місяців після серпневих страйків британський історик Норман Дейвіс у своїй книзі «Боже ігрище» підсумував значення цього руху і його унікальність: «Це організація стихійного руху, яка веде боротьбу за оновлення суспільства. Насіння цього народу багато років тому потрапило у родючий ґрунт та зійшло, зігріте теплом, що випромінює Папа-поляк. Символи цього руху, як і його мотиви, є одночасно і патріотичними, і релігійними. Його мета – це прагнення звичайної справедливості».

Джерело: dzieje.pl