Польща та Україна
У Києві розпочав роботу Українсько-польський форум партнерства

У Києві, в МЗС у вівторок відбулася зустріч членів Українсько-польського форуму партнерства, двосторонньої платформи громадянського діалогу та співпраці між двома народами, яка має свій відповідник у Польщі.

Під час зустрічі, яку вів міністр закордонних справ України Павло Клімкін, було обрано голову української частини форуму. Ним став відомий публіцист і політичний коментатор Віталій Портніков.

«Нашим головним завданням є турбуватися про те, чого ми досягли у взаємовідносинах протягом нашої спільної посткомуністичної свободи, а також вирішувати складні проблеми, із якими ми маємо справу останнім часом, але яких ми водночас не можемо назвати новими», – сказав Портніков «PAP».

На його думку, Україна та Польща потребують одна одної, оскільки є частинами спільного цивілізаційного простору, мають спільну історію та культуру, а також – як він відзначив – вели спільну боротьбу проти імперських амбіцій своїх сусідів. «З цієї точки зору буде дуже прикро, якщо ми не зможемо разом належно оцінити значення цього важливого спадку», – підкреслив він.

На думку Віталія Портнікова, українці та поляки повинні, перш за все, вести діалог, який повинен стосуватися як тем, які їх об’єднують, так і тих, які їх ділять. Він також прокоментував дискусію про ставлення сучасних українців до УПА та лідера українських націоналістів Степана Бандери.

Мені здається, що те, як в Україні ставляться до Бандери та УПА, чудово пояснив мій польський колега, голова польської частини форуму, Ян Маліцький. Він сказав, що українці, які сьогодні перебувають у стані справжньої війни із Росією, шукають у минулому прикладів збройного опору проти окупації. Я з цим абсолютно згоден», – заявив він.

Портніков оцінив, що у ставленні українців до Бандери сьогодні немає нічого антипольського. «Воно має виключно антиімперський зміст. Звичайно, історію УПА та постать Бандери пов’язані зі спротивом проти польської держави, але ми повинні знати причини нинішнього зацікавлення українців цим рухом та цією особою. Було б добре, якби поляки це зрозуміли і дали собі з цим раду», – сказав він.

На думку публіциста, нинішня національна пам’ять України – «це фортеця, яка захищає саму Польщу». «Доти, доки Україна може чинити спротив імперській агресії (Росії), Польща може бути в безпеці. Сьогодні, коли ставлення головних світових гравців щодо НАТО й ЄС зовсім інше, ніж навіть рік тому, Варшава повинна зрозуміти, що це не Вашингтон, не НАТО і не євроатлантична солідарність, а Україна захищає безпеку та майбутнє Польщі», - підкреслив Портніков у розмові з «PAP».

Засідання польської частини Форуму партнерства відкрив голова польської дипломатії Вітольд Ващиковський у січні. Завданням Форуму є розвиток відносин між Польщею та Україною та укріплення зближення та поєднання двох народів.

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.