Світ
Бурштинова кімната – скарб, овіяний таємницею

20 років тому, 29 квітня 2000 р., Німеччина повернула Росії фрагменти Бурштинової кімнати.

З автентичного інтер’єру вартістю 500 млн доларів лишилися лише комод і мозаїка. Доля решти елементів ювелірного шедевру до сьогодні невідома.

Історія цього незвичного скарбу сягає 1701 р. Тоді прусський король Фрідріх І замовив виконання бурштинового інтер’єру гданським майстрам. У 1716 р. колекція на знак дружби була подарована російському цареві.

У воєнній віхолі

У 1942 р., після нападу Третього Рейху на СРСР і окупації німецькими військами Царського Села під Ленінградом, у якому Бурштинова кімната оздоблювала царську резиденцію, скарб, за розпорядженням тодішнього гауляйтера Східної Пруссії Еріха Коха, був перевезений до Кенігсберга (сучасний Калінінград).

Знищена союзниками?

Із моменту відступу німецької армії зі Східної Пруссії доля кімнати лишається таємницею. За однією з версій, вона була знищена під час британських авіанальотів на Кенігсберг у 1944 р. Але з цією версією не погоджуються шукачі скарбу.

«Бурштин плавкий як віск. У місці розташування Бурштинової кімнати немає навіть сліду бурштинових часток», – переконував польський історик, професор Яцек Вільчур.

Більше запитань, ніж відповідей

Що сталося з Бурштиновою кімнатою, якщо вона не була знищена наприкінці війни? Теорій на цю тему є багато. Більшість припускає, що скарб вдалося вчасно вивезти зі Східної Пруссії і сховати десь у Німеччині, Австрії, а можливо навіть у Польщі.

Надії на віднайдення кімнати покладалися на Еріха Коха, який повинен був наказати демонтувати і сховати скарб, а отже, мав би знати і місце його знаходження. Гіпотетично, саме через це, незважаючи на визнання його провини у смерті тисяч поляків та засудження до смертної кари, Кох дожив у польській в’язниці до 90 років, де й помер у 1986 р.

Джерело: polskieradio24.pl

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.