Польща і світ
Незвичайне відкриття науковців: приблизно 2 тисячі пам’яток із Семирічної війни

На полі битви під Куновіцами, де під час Семирічної війни зіткнулися 130 тис. солдатів, науковці віднайшли тисячу свинцевих куль до стрілецької зброї, 250 картечей, понад 200 ґудзиків від мундирів і фрагменти зброї.

Битва під Куновіцами відбулася 12 серпня 1759 р. Її визнали однією з найбільших і найкривавіших сутичок під час Семирічної війни (1756–1763 рр.). Під час битви зіткнулися між собою армії Росії та Австрії проти прусських солдатів Фредерика ІІ. У боях брали участь приблизно 130 тис. осіб. Незважаючи на початкову перевагу, прусська армія була розгромлена. Загалом під час битви загинули приблизно 10 тис. солдатів. Кілька років науковці безрезультатно намагаються знайти братську могилу, в якій похоронили полеглих. «Минулорічні дослідження, які завершилися в грудні, не принесли позитивного результату», – сказав керівник досліджень, доктор наук Ґжеґож Подручний із Польсько-німецького дослідницького інституту в «Collegium Polonicum» у Слубіцах.

Науковцям вдалося віднайти приблизно 2 тис. пам’яток
Масштабна інтердисциплінарна дослідницька програма поля битви під Куновіцами розпочалася у 2009 р. Одним із найважливіших відкриттів була локалізація земляних укріплень, які оточували російський табір. Донині науковці були переконані, що такого типу конструкції не збереглися до наших часів.

Науковцям, однак, вдалося відкрити приблизно 2 тис. пам’яток, які свідчать, що битва XVIII ст. була кривавою й дуже жорстокою. Найчисельніша категорія знайденого – це свинцеві кулі стрілецької зброї, яких виявили тисячу. «З цієї групи особливо важливими були знахідки 131 набою, що виявили в одному місці. Набої утворили брилу, зліплену в чорну масу. Звичайно, це не був порох, адже це речовина нестійка й підлягає швидкому розпаду, а тільки один із його складників – деревне вугілля», – пояснив керівник проекту Якуб Вжосек. На його думку, «відкриття не є безпосередньо пов’язаним із військовими діями, а, найправдоподібніше, – з підготовкою поля битви».

Знайдено чотири зліплених кульки картечі
Дослідник припускає, що це були невистріляні набої (так звані патрони – порохові заряди, загорнені разом із кулею в паперову втулку), які після битви склали в одному місці, зібравши їх у солдатів, котрих взяли у полон чи котрі полягли, а пізніше про них забули. Другою за чисельністю групою пам’яток, відкритою в минулому році на полі битви, стали свинцеві картечі (були прототипом розривних шрапнельних снарядів, що застосовували проти піхоти), яких виявили приблизно чверть тисячі. «Ми натрапили на картечі в усіх досліджених фрагментах поля битви, проте найбільша концентрація знаходилася перед місцем розташування колишнього російського табору і засвідчує невдалу спробу відбити прусський штурм», – додає доктор наук Подручний. Дослідник цікавим називає відкриття чотирьох зліплених кульок картечі (тобто свинцевих куль, які розліталися в момент пострілу) в одну брилу. Він пояснює, що сила пострілу була настільки великою, що деколи вони склеювалися між собою. Під час минулих досліджень у Куновіцах науковці відкрили кільканадцять подвійних кульок, але вперше – чотири разом.

«Попри це, нам не вдалося знайти могили солдатів»
Дослідники також зібрали понад 200 ґудзиків від мундирів із XVIII ст., які, безсумнівно, належали до одягу полеглих солдат. Серед менш чисельних знахідок – фрагменти зброї часів битви, наприклад, у вигляді фрагментів гільз чи кільканадцяти уламків гаубичних гранат. Більшість знахідок анонімні. Тому Подручний вважає важливим відкриттям латунну емблему з монограмою Фредерика ІІ. Цей конкретний екземпляр був пов’язаний із полком № 37 (фон Брауна). Він прикрашав сумку прусського солдата. Також віднайшли п’ять менших емблем, на яких зображена стилізована підпалена граната. Вони теж походили з сумок прусських солдатів, у цьому випадку гренадерів.

Пам’ятки знайшли як під час розкопок, які проводили в невеликих масштабах, тобто так званих проб, метою яких була локалізація масового поховання загиблих, так і під час поверхневих пошуків, що проводили з використанням металошукачів. Доктор наук Подручний підкреслює, що цінний внесок у роботу внесла група волонтерів-шукачів. «Попри це, нам не вдалося знайти могил солдатів. Тому ми повернемося в район поля битви під Куновіцами вже у цьому році», – зізнався він.

Джерело: wprost.pl

Схожі публікації
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Поляки, які відвідують сербське місто Валєво, можуть розраховувати на особливе ставлення в одному з місцевих ресторанів.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Падіння ВВП більш ніж на 50 %, гіперінфляція та руйнування ключової інфраструктури – такими можуть бути наслідки для польської економіки в разі війни з Росією.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.