Польща і світ
Риба з пластиком. Його містять кожна десята тріска та кожен двадцятий оселедець із Балтійського моря

Кожна десята тріска та кожен двадцятий оселедець із Балтійського моря містять крихітні шматочки пластику в шлунковому тракті. Вчені побоюються, що хімічні речовини з пластику потрапляють у рибу, яку їдять люди. Про це пише видання «Gazeta Wyborcza».

Як повідомляє газета, океанограф, доктор Барбара Урбан-Малінга, професор Морського інституту рибальства – Державного дослідного інституту (MIR-PIB), бере участь у проєкті «Bonus micropoll», яким керують вчені з Німеччини, Швеції, Литви, Естонії та Польщі. Метою трирічної програми, вартістю 2,6 млн євро, є оцінка масштабів забруднення мікропластиком Балтійського моря та його впливу на морські організми.

Видання повідомляє, що, хоча дослідження закінчаться наприкінці наступного року, вчені з MIR-PIB вже опублікували перші висновки. Вони дуже тривожні – у травному тракті кожної десятої тріски та кожного двадцятого оселедеця (обстежено приблизно 200 риб) знайдено шматочки мікропластику, зокрема плівки і волокон. В інших країнах результати ще гірші – шведи натрапили на частинки пластику в четвертій частині оглянутих оселедців.

Урбан-Малінга дещо заспокоює: «Забруднення не обов’язково супроводжує рибу протягом усього життя. Рано чи пізно дрібні пластикові частинки залишають їх і повертаються в навколишнє середовище».

«Чи може вживання такої риби нам нашкодити?» – запитує газета. «Так і ні, – каже дослідниця, – адже ми майже щодня споживаємо їжу, яка була запакована в пластик, п’ємо воду з пластикових пляшок».

З іншого боку, за даними Урбан-Малінги, мікропластик у тілі риби «може бути троянським конем». «Частинки збагачені різними хімічними речовинами, наприклад, барвниками, фталатами, які мають велику ймовірність проникнення в м’язову тканину», – наголошує дослідниця.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Попит на проживання зріс настільки, що в окремих курортних містах вільних місць на пік сезону залишається дедалі менше.
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Друге місце в рейтингу найкращих ковбас посіла польська копчена ковбаса. Перше місце дісталося м’ясному делікатесу з Португалії, а третє – іспанській ковбасі чисторра.
Польща й Норвегія домовляються про посилення військової взаємодії: від систем протидії дронам до спільних дій у Балтійському регіоні.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Статистика свідчить, що кількість акцій із продажу яєць перед Великоднем сьогодні на 4,6 % менша порівняно з минулим роком.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.