Польща
Музей концтабору Аушвіц має понад 1 млн підписників у соцмережах

Понад 1 млн людей з усього світу спостерігають за сторінками музею Аушвіц у соціальних мережах: Facebook, Twitter та Instagram. У Twitter за музеєм стежить 663 тис. людей, у Facebook – понад 308 тис., а в Instagram – більше 77 тис.

"Завдяки поширенню публікацій музею інформація про історію німецького нацистського концтабору Аушвіц потрапляє до десятків мільйонів людей", – підкреслила в своєму повідомленні установа.

Павел Савіцький, який керує активністю музею Аушвіц у соціальних мережах, нагадав, що заклад розвиває свою присутність із 2009 р. "Ми були першим закладом такого типу, який почав активність у соціальних мережах. Спершу була сторінка у Facebook. Ми помітили, що користувачі шукають там інформацію про історію Аушвіц і можуть потрапити на кращі чи гірші сторінки, присвячені історії табору. Тому ми вирішили, що як місце пам'яті ми повинні подбати про свою присутність, щоби люди могли нас знайти, поставити запитання та дізнаватися про історію. Через кілька років ми запустили сторінки у Twitter та Instagram. Тепер ми стали першим закладом такого типу, який має 1 млн підписників", – сказав він.

Савіцький підкреслив, що головна мета присутності музею в соціальних мережах – це "вшанування пам’яті жертв та просвітницька діяльність щодо історії Аушвіц". "Кожна із мереж має свою специфіку. Найважливішою є щоденна робота, в якій ми нагадуємо про факти з історії концтабору, конкретних людей, жертв, їхні історії та показуємо, наскільки складною та багатовимірною є історія табору", – пояснив Павел Савіцький.

На його думку, найважливішим каналом комунікації є Twitter. Там музей не лише нагадує про жертв табору, але й контактує з представниками ЗМІ, проводить обговорення, публікує заяви, реагує на помилки в публікаціях у пресі або на порушення доброго імені жертв Аушвіц.

За два роки кількість підписників цього профілю зросла з 50 тис. у вересні 2017 р. до 650 тис. у листопаді 2019. У 2018 р. серед 10 найпопулярніших твітів у Польщі шість були написані музеєм Аушвіц. У жовтні 2019 р. публікації музею були переглянуті майже 58 млн разів.

Підписатися на сторінку музею заохочував, серед інших, американський актор Марк Гамілл, відомий тим, що зіграв роль Люка Скайуокера у кіносазі "Зоряні війни".

„(…) Зараз ми сподіваємося зібрати символічні 750 тис. підписників у Twitter до 75-ї річниці визволення Аушвіц. Схоже, що завдяки надзвичайній підтримці та активності інтернет-спільноти, це можливо", – наголосив Савіцький.

Facebook – важливий канал для прямої взаємодії з відвідувачами. "Ми можемо публікувати там просвітницькі матеріали, оскільки розмір публікацій не обмежений. Також ми транслюємо там події, що відбуваються у музеї", – сказав Павел Савіцький.

27 січня 2020 р. і на сайті, і у Facebook відбудеться трансляція заходів з нагоди 75-ї річниці визволення німецького концтабору Аушвіц.

Павел Савіцький додав, що сторінка в Instagram має дещо іншу роль. Вона використовується, зокрема, для просування цінних фотографій, зроблених відвідувачами, а також для просвітництва та моніторингу, як виглядають візуальні згадки про Аушвіц.

Джерело: Dzieje.pl

Схожі публікації
Автори моніторингу проаналізували в липні польські дискусії в інтернеті, присвячені Україні та українцям.
Поляки, які відвідують сербське місто Валєво, можуть розраховувати на особливе ставлення в одному з місцевих ресторанів.
Після початку повномасштабної війни в Україні частину найцінніших творів мистецтва зі Львова перевезли до Польщі, щоб уберегти їх від знищення.
Нижня палата парламенту Франції ухвалила законопроєкт, який передбачає заборону на користування соціальними мережами для дітей віком до 15 років.
Золотий перстень короля Сигізмунда І Старого через багато років повернувся до Кракова.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.