Агнєшка Скура з люблінського відділу Інституту національної пам’яті провела численні години, вивчаючи жіночі порадники 40–50-х років минулого століття. Образ гігієни, який постав перед нею, може шокувати сучасних читачів.
Віртуальна гра у будівництво будинку, шляхом підбору відповідних фахівців, відвідування віртуального будинку єврейського шевця, історії ремісників із Люблінщини – це елементи порталу, присвяченого ремеслу, який готує центр «Брама Гродзька – Театр НН».
Прокуратура польського Інституту національної пам’яті розпочала слідчі дії щодо операції, яку проводив НКВС у 1937–1938 рр., – одного із найбільших вбивств поляків. Розслідування в цій справі розпочнеться на початку наступного року.
Алекс Петтіфер, Роберт Вєнцкевич і Майкл Гембон зіграють у фільмі «The Last Witness» («Останній свідок») про журналістське розслідування, яке розкриє правду про Катинський розстріл.
11 листопада в Сенаті відбулася конференція «Польська духовна та культурна спадщина на Сході у 1050-ту річницю Хрещення Польщі», під час якої представники державних установ, громадських організацій і духовенства говорили про потребу опіки над спадщиною Першої та Другої Речі Посполитої, що знаходиться за східними кордонами Польщі.
Із початком золотого віку Речі Посполитої її все охочіше відвідували гості із Заходу. Потім вони детально описували, до якої екзотичної країни їм вдалося потрапити.
Поляки понад із 600 населених пунктів, враховуючи довоєнні кордони, загинули, допомагаючи євреям під час Другої світової війни. Такі висновки можна зробити на основі досліджень фонду «Праведники для світу». Зазначено, що на сьогодні виявлено майже 1,1 тис. прізвищ рятівників.
Американські служби знайшли картину, викрадену протягом Другої світової війни із Національного музею у Варшаві. Йдеться про «Портрет дами» Геціуса Гелдропа, фламандського художника зламу XVI–XVII ст.
Музей історії польських євреїв отримав у Ризі одну з найпрестижніших європейських премій, які вручають музеям.
Вийшла книга, що містить протоколи опитувань понад 20 свідків, здебільшого поляків, що вижили в радянських таборах, в’язнів із яких убили в Катині, Харкові та Твері. Зібрані у 1943–1946 рр. свідчення переважно не публікували раніше.
