Польща та Україна
Польська духовна та культурна спадщина на Сході

11 листопада в Сенаті відбулася конференція «Польська духовна та культурна спадщина на Сході у 1050-ту річницю Хрещення Польщі», під час якої представники державних установ, громадських організацій і духовенства говорили про потребу опіки над спадщиною Першої та Другої Речі Посполитої, що знаходиться за східними кордонами Польщі.

Маршалок Станіслав Карчевський зацитував слова президента Анджея Дуди, який сказав, що хрещення визначило польську ідентичність і завдяки цьому вдалося побудувати спільноту на фундаменті віри. Тому існує обов’язок берегти велику національну спадщину, зокрема на Сході.

Голова Комісії у справах еміграції та контакту із поляками за кордоном, сенатор Яніна Сагатовська підкреслила, що Сенат завжди був опікуном польської діаспори та у своїх діях відкритий до усіх, кому небайдужі справи поляків за межами країни та робота над підтримкою й розвитком польської культури, мови та традицій.

Віце-міністр культури Ярослав Селлін обговорив заходи, які ініціювало відомство з метою захисту та відновлення пам'яток, що знаходяться за східними кордонами Польщі, а також об’єктів сакральної архітектури. У рамках програми «Захист культурної спадщини за кордоном», завдяки підтримці громадських організацій, проводили роботи із консервації, зокрема у львівському костелі францисканців Святого Антонія Падевського та єзуїтському костелі Святих Петра і Павла, на Личаківському цвинтарі, у костелах в Лопатині, Кутах і Кременці.

На думку Селліна, захист багатонаціональної та багатокультурної спадщини Речі Посполитої – особливо важливий обов’язок кожного поляка.

Віце-голова фонду «Допомога полякам на Сході» Ева Зьолковська у свою чергу представила проекти, які втілював фонд для польської діаспори на Сході, зокрема у співпраці із Католицькою церквою. Пріоритет – підтримка освіти польською мовою, вивчення польської мови та пропагування знань про Польщу. Допомогою фонду користуються 25 костельних шкіл вивчення польської мови у Білорусі, де навчаються приблизно 1 тис. учнів. Про значення Католицької церкви на Сході як опори польської традиції говорили єпископи Антоній Дидич та Віталій Скомаровський. (…)

Про польську діаспору та її особливі риси, сучасну ситуацію розповіла професор Галина Карась, яка вказала на зменшення кількості осіб, що знають польську мову та вважають її рідною, серед поляків на Сході.

Після конференції у Бельведері відбулася урочистість вручення 33 особам відзнак за особливі заслуги перед польським костелом на Сході, за підтримку польської культури та національних традицій та за діяльність для польських національних меншин.

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.