Російський банк, який може бути прикриттям для працівників спецслужб, намагався увійти до Польщі через чорний вхід. Фінансова установа відзначає, що співпрацює із великим польським банком, який контролює держава.
На початку цього року міжнародні ЗМІ писали про те, що Міжнародний інвестиційний банк (Международный инвестиционный банк, МИБ) переносить свою штаб-квартиру з Москви до Будапешта. В Угорщині він має отримати статут дипломатичної установи, що означає, що російський банк буде звільнений від усіх податків, зборів або санкцій. Також він не буде зобов’язаний подавати фінансові звіти, а всі працівники банку разом із сім’ями матимуть повний дипломатичний імунітет.
Голова МИБ – Ніколай Косов. Кілька місяців тому про нього написав «New York Times». Російський банкір походить із родини працівників радянських спецслужб. Його батько працював у першому департаменті КДБ, завданням якого було, зокрема, підживлювати антисемітські стереотипи. Його також делегували до Будапешта для придушення повстання угорців 1956 р. Мати описали як «одну з найбільш незвичайних шпигунок XX ст.» Вона викрадала американські військові секрети, а пізніше стала відомою скульпторкою. Ніколай Косов у дитинстві був переконаний, що його мати була кухаркою. Західні служби підозрюють його в роботі на КДБ, хоча банк заперечує ці звинувачення, а сам Косов відмовляється відповідати на запитання про своє минуле.
Угорські коментатори звертають увагу, що МИБ із таким керівником стане прикриттям для російських агентів, які зможуть проникнути в цю частину Європи. Відомий угорський історик Крістіан Унгварі в інтерв’ю газеті «Népszava» заявив, що дозвіл на переміщення офісу банку з Москви до Будапешта є зрадою, а все керівництво банку, швидше за все, складається з таємних російських агентів.
До того, як Путін погодився з Орбаном про переїзд МИБ з Москви до Будапешта, банк стукав також у польські двері.
У 2016 р. він розпочав спеціальну програму підтримки польських малих і середніх підприємств. Він хотів надавати, до прикладу, торговельні кредити, щоби стимулювати імпорт та експорт різних товарів у країнах, що межують із державами, об’єднаними структурами банку. Кредити мали надавати через місцеві банки. Так, у білорусі їх надавав «Беларусбанк», у В’єтнамі – «Vietcombank», у Грузії – «Bank of Georgia», а в Росії – «Сбербанк». Але в офіційному списку суб’єктів, які співпрацюють у рамках цієї програми із МИБ, є також польський «Alior Bank». Ще за уряду «Громадянської платформи» у 2015 р. контрольний пакет акцій у ньому придбав страховик PZU, який контролює Державне казначейство Польщі.
Журналісти запитали представників «Alior» про співпрацю з росіянами. Прес-секретар польського банку Марцін Герман заперечує, що польський банк співпрацював із російським суб’єктом, але підтверджує, що той намагався з ним зв’язатися. «У минулому році Міжнародний інвестиційний банк запитав «Alior Bank» про можливість налагодження співпраці, але так не сталося», – пояснює він. Тим не менш, на офіційному сайті МИБ переконує, що «Alior» – це єдиний польський суб’єкт, який із ним співпрацює.
Після невдачі з «Alior Bank» росіяни зробили другу спробу. Цього разу – в іншому стилі. У 2017 р. МИБ запустив програму підтримки не польських, а російських підприємців, які займалися імпортом товарів із Польщі. Кредити надавали не безпосередньо з Міжнародним інвестиційним банком, а з «Локо-Банком», російської мережі банківських франшиз. З пулу 3 млн доларів, які МИБ виділив на програму, користувалися в основному малі та середні російські компанії. За позичені гроші вони купували будівельні та оздоблювальні матеріали від польських виробників. Тетяна Муравьева з «Локо-Банк» говорить, що кредити мали привабливу ставку.
Діяльність російського банку в цій частині Європи кілька місяців досліджували журналісти з Польщі («Fundacja Reporterów»), Угорщини («Átlátszó i Direkt36»), Чехії (Investigace.cz) і Словаччини (Centrum Jána Kuciaka) у рамках міжнародного журналістського проекту «VSquare».
Джерело: Wprost
