Поляки частіше розлучаються, а не рятують стосунки.

Протягом останніх 15 років кількість заяв про сепарацію (окреме проживання) подружжя зменшилася майже в десять разів. Зате зростає кількість розлучень.

«Сьогоднішні розлучення спрощує все краще економічне становище поляків завдяки програмі 500+ та іншій державній допомозі», – оцінює фахівець із розлучень, юрист Кшиштоф Більський.

ВСТУП ДО РОЗЛУЧЕННЯ

У 2004 р. поляки подали до судів понад 22,6 тис. заяв про сепарацію, наступного року – менше 20 тис., а у 2006 р. – лише 11 тис. Згідно з даними Міністерства юстиції, зацікавлення подружь окремим проживанням, яке було впроваджено у 1999 р., швидко падає. За останні три роки – з 3,8 тис. сепарацій (2016р.) до 2,9 тис. минулого року.

Сепарація – це повне припинення спільного проживання, але без розпаду шлюбу та без можливості укладати життя з іншим партнером. У разі сепарації суд впроваджує відокремлення власності.

«Переважна більшість пар, які хочуть розлучитися, вже мають нові відносини або хочуть почати нове життя. Сепарація є тимчасовим рішенням, часто вступом до розлучення, або пов’язана зі специфічною ситуацією», – пояснює Більський.

Він підкреслює, що все частіше працює із розлученнями і мав лише одну справу про сепарацію. «Це був зрілий шлюб, чоловік попросив про сепарацію, бо не хотів розлучення через догми Католицької церкви. Однак розлучення не відбулося, тому що чоловік відкликав заяву», – розповів адвокат Більський.

На думку адвокатки Агнєшки Мощинської зі Вроцлава, багато пар вибирають розлучення також тому, що вони вже пожили в неформальній сепарації, яка не принесла результатів, – віддаленість подружжя, іноді терапія не зцілили відносин.

ЖИТТЯ СПОЧАТКУ

«Напевно, як суспільство, ми змінилися, ми все краще усвідомлюємо власні потреби. Що надзвичайно важливо – немає настільки сильних залежностей, в основному економічних, люди все більш фінансово самостійні», – пояснює адвокатка Олександра Бродецька із Центру правових угод у Гдині, яка спеціалізується не тільки на справах про розлучення, а також на посередництві та психологічній терапії пар. «У Польщі все ще низька поінформованість про те, чим є посередництво в таких питаннях. Йдеться не лише про примирення, яке часто не є ані можливим, ані вдалою ідеєю, а про встановлення правил, таких, як розподіл власності без дороговартісного залучення суду», – підкреслює Бродецька.

Схожої думки дотримується і Кшиштоф Більський, юрист із Катовіце. «У минулому економічні та житлові міркування єднали подружжя практично до гробу. Сьогодні простіше почати нове життя, тому людям легше піти на розлучення. Немає проблем із пошуком роботи, є широкий спектр пільг, які допоможуть пережити розлучення, наприклад 500+ на дітей», – каже Більський.

За останні роки кількість розлучень утримується на аналогічному рівні – приблизно 90 тис. на рік. Минулого року суди розглянули 89 тис. справ про розлучення, попереднього року – майже на тисячу менше. Проте, зважаючи на кількість шлюбів у Польщі, число яких із 2008 р. скорочується (за даними Головного управління статистики, у 2017 р. поляки уклали близько 193 тис. подружь, роком раніше – на 2 тис. більше), протягом останніх років на три шлюби припадає одне розлучення. Зменшується також кількість шлюбів, що укладаються у релігійних установах. Протягом 12 років кількість шлюбів, укладених у костелі, зменшилася на 11 %. Це також результат зростання кількості розлучених людей, які знову вступають у шлюб, але вже у цивільних органах реєстрації актів цивільного стану, а не перед вівтарем.

ПРИЧИНИ ТІ Ж

Цікаво, що причини розлучень не змінилися: за даними справ, вони лишаються такими ж протягом десятиліття. Це різниця характерів, зради та зловживання алкоголем.

Також зростає прихильність поляків до розлучень. Згідно з опитуванням Центрального бюро громадської думки (січень 2019 р.), за останнє десятиліття відсоток прихильників розлучень збільшився на понад половину (з 20 % до 32 %).

Джерело: Rzeczpospolita