Польща
Спадщина польських татар

У Бохониках створили культурний парк, де представлено спадщину польських татар.

«Ця сфера винятково важлива для нас, важлива для польської держави. Із гордістю я можу констатувати, що спадщина польських татар під охороною», – сказала віце-міністр культури, генеральний реставратор пам’яток, професор Інституту історії Польської академії наук Магдалена Гавін під час оголошення татарського села Бохоники культурним парком. Це перша подібна форма установ охорони пам’яток у Підляському воєводстві, яка має збільшити туристичну привабливість цього регіону.

Бохоники – важливе для польських татар місце. Місцева мечеть є однією із найдревніших у Польщі, вона внесена до переліку історичних пам’яток. Крім того, ця мечеть є однією із двох дерев’яних древніх мусульманських храмів у Польщі. Обіч мечеті міститься мізар – старовинне мусульманське кладовище.

Ідея взяти Бохоники під охорону у вигляді культурного парку, щоби берегти не тільки пам’ятки, але й довколишню територію, виникла понад рік тому. Це було пов’язано із тим, що неподалік цвинтаря міститься відкритий кар’єр, де видобувають гравій, і це може створювати загрозу для існування кладовища.

«Для міністерства важливо, аби ця спадщина, яка збереглася в Бохониках, залишилася і для наступних поколінь. Створення культурного парку – це заслуга людей доброї волі, які змогли сісти за стіл переговорів і укласти компроміс. Це демонструє: якщо є добра воля і бажання співпрацювати, то люди з протилежних сторін можуть разом зробити щось хороше», – додала Магдалена Гавін.

Від імені татарської громади виступив Броніслав Тальковський, голова мусульманської общини в Крушинянах (це ще одна місцевість у Підляському воєводстві, де живуть татари).

«Бохоники і Крушиняни – це дві братні мусульманські громади. Все, що відбувається в Бохониках чи Крушинянах, стосується нас, бо наша громада нечисельна. Порятунок цього місця означає, що ми залишили тривалий слід в історії. Це для нас велика честь, велика шана», – підкреслив Броніслав Тальковський.

Історія татарського осадництва на землях давньої Речі Посполитої нараховує понад 600 років. Як дату добровільного татарського осадництва у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій Ян Длугош називає 1397 р. На польську землю татари принесли із собою іслам. Однак у XVI–XVII ст. вони утратили рідну мову і багато звичаїв, а їхні родові прізвища полонізувалися.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Розпочинається ключовий етап підготовки велосипедного маршруту Velo Warta.
21–23 серпня в Любліні відбудеться 20-й фестиваль «Re:tradycja – Ягеллонський ярмарок». Місто на кілька днів перетвориться на столицю народної культури.
Під час спеки туристи заходять у водойми Татр у пошуках прохолоди, однак купатися в них заборонено.
Спільний секретаріат Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027 проводить конкурс «Листівка з відпочинку».
Чи може звичайний паспорт сказати про міжнародну позицію держави більше, ніж її економіка чи армія? Новий світовий рейтинг доводить, що польський паспорт сьогодні належить до найсильніших у світі.
Додаткові залізничні рейси на період літніх відпусток з’явилися ще в червні. Більшість із них дуже популярні, а тепер з’явилися ще й нові.
Люблін готується до святкування 709-ї річниці надання місту магдебурзького права. Урочистості триватимуть із 8 до 17 серпня.
Після початку повномасштабної війни в Україні частину найцінніших творів мистецтва зі Львова перевезли до Польщі, щоб уберегти їх від знищення.
Польські міста та регіони приваблюють дедалі більше туристів, які користуються короткостроковою орендою житла. Євростат оприлюднив найновіші дані.