ЗМІ російського уряду «Спутник» взялося за чергову інформаційну атаку проти Польщі.
«Спутник» – ЗМІ російського уряду, що належить до заснованого у 1941 р. з метою пропагандистської підтримки радянської армії агентства «РИА Новости» – залучився до чергової інформаційної атаки на Польщу. Цього разу із занепокоєнням над «долею Польщі» заплакали працівники російського відомства пропаганди, зловживаючи «Судом над Юдою» в місті Прухнік.
На думку прихильників Путіна, «польська Церква» влаштувала там «антисемітські натиски під приводом змагань за цінності».
Як у Польщі, так і поза її кордонами
У Польщі, як і зазвичай, просування цієї справи розподілили на ролі. З одного боку – повні обурення голоси, що засуджують буцімто зростаючий у Польщі антисемітизм, з другого – повні обурення голоси, що визнають цю місцеву подію як гідний підтримки елемент багатовікової традиції. Обидві сторони піднімають емоції до крайнього рівня – польські соціальні мережі нагріваються до червоного кольору. Внаслідок дискусії в Польщі за допомогою окремих свідомих і несвідомих резонансних рупорів наратив іде у світ, надаючи йому міжнародного розголосу. Таким чином, невелика справа, яка, здавалося б, не має жодного значення для польської міжнародної безпеки, стала одним із багатьох полів бою в інформаційній війні за військове та геополітичне панування над Польщею.
У центрі Середньоєвропейської рівнини – найкоротшого та єдиного сухопутного шляху із серця Європи до Москви. Саме на цій території розігрується нині ключова геополітична гра за безпеку. Інформаційна війна – її елемент. Представлення образу Польщі як антисемітської держави, яка нібито мала нести відповідальність за спалах Другої світової війни (сказав про це Путін на Вестерплятте у 2009 р.), а також за Голокост – це один з основних методів. Як царська Росія, так і совєти мають у таких діях багатолітню традицію. Саме царська охорона придумала і поширила «Протоколи сіонських мудреців» – фальшивий твір, який люб’язно майже до кінця XX ст. поширювала КДБ (писав про це Іон Міхай Пачепа, колишній керівник розвідки Ніколає Чаушеску, після втечі до США).
Основна мета підготованої атаки – зупинити процес розміщення в Польщі бази американських збройних сил. Для Польщі цей процес означає остаточне закінчення 30-річної стратегічної перерви після завершення холодної війни та військове закорінення безпеки серед переможців холодної війни. Для Росії завершення цього процесу означатиме втрату з її перспективу мосту, що об’єднує Росію з Європою. Саме з таких причин Польща становить територію впливу військової стратегії інформаційної війни російської держави, зокрема російської армії.
Це елемент так званої доктрини Ґєрасімова. На думку аналітиків Агентства внутрішньої безпеки, проявами таких дій є, зокрема, «багатовекторні дипломатичні дії, що полягають в очорненні образу атакованої держави (...) з метою унеможливити її реакцію». Про це читаємо в «Огляді внутрішньої безпеки» від 2014 р.
Що, на думку аналітиків, необхідно, аби такі дії дали результат? «Еліти і ЗМІ противника. Вагомий фактор становить володіння серед цієї еліти та ЗМІ необхідною масою агентів впливу». Наприклад, невинного: дівчатка із кримської сім’ї , що торгує запчастинами до російських підводних човнів, або кандидата від правих у виборах. Кандидата, який тільки через свою крайню наївність дає інтерв’ю «Спутникові» лише для того, щоб ствердити, що не має думки про те, чи Путін повинен, чи не повинен бути запрошеним до Польщі у 80-ті роковини спалаху Другої світової війни. Гекатомби, яка призвела до втрати мільйонів польських життів, також від рук попередників Путіна.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
