Не великі майбутні прибутки, а зацікавлення і робота – цим керується молодь, обираючи напрям навчання.

Студенти все менше думають про те, чи певна спеціалізація забезпечить їм добре оплачувану роботу, а кожного другого влаштує зарплата до 3 тис. злотих на руки на першому робочому місці. Це результати дослідження, проведеного на замовлення університету Вищої банківської школи у Варшаві, які опублікувала «Rzeczpospolita».

1000 студентів запитали про різні аспекти навчання: вибір напрямку, очікування, плани. Висновки свідчать про зміну поколінь.

Більше половини респондентів обрали напрям навчання для розвитку своїх інтересів. Дещо менше враховували шанси на ринку праці. Тільки третім аргументом була перспектива знайти хорошу роботу. Престиж університету, думка батьків і знайомих впливали на вибір напрямку навчання дуже рідко. Мода на конкретні факультети чи сімейні традиції – це мотив, яким сьогодні керується мало хто.

За зацікавленням напрям навчання обирали найчастіше студенти гуманітарних і мистецьких, соціальних, журналістських та педагогічних факультетів. У свою чергу ті, хто йде на економічно-юридичні, інформатичні та технічні факультети частіше думали про добре оплачувану роботу. Майбутні економісти чи юристи при виборі навчання часто хотіли поєднати інтереси та професійні перспективи.

«Серед молоді все частіше помітна тенденція до професійного розвитку на основі її сильних сторін. На відміну від своїх старших колег, молоді люди вважають, що ліпше зосередитися на тому, в чому вони почуваються кращими, ніж на сферах, які є їхніми слабкими сторонами», – коментує Кароль Цирулік, канцлер Вищої банківської школи у Варшаві.

Психолог, професор Збігнєв Ненцкі зазначає: «Ми перебуваємо на такому етапі розвитку цивілізації, що можемо дозволити собі розвивати наші захоплення та інтереси. І це видно в рішеннях студентів, які більше керуються ними, ніж перспективами майбутнього працевлаштування. Це великий плюс».

Опитування проливає світло на фінансові очікування студентів, які є помірними. 44 % на своїй першій роботі готові задовольнитися зарплатою у 2,5–3 тис. злотих, а кожен третій очікує 3,5–4 тис. злотих. Більші апетити мають майбутні інформатики, ніж гуманітарії, педагоги чи медики. Вищих зарплат частіше очікують студенти стаціонарної форми навчання в державних університетах. Тільки 6 % хотіли би заробляти на першому робочому місці щонайменше 5 тис. злотих.

«Результати показують дуже реальний погляд молоді на поточну ситуацію на ринку праці. Хоча сьогодні ми маємо справу з ринком працівників, студенти розуміють, у якій ситуації вони перебувають наприкінці навчання, тож мають реалістичні оцінки власних можливостей. Фінансові очікування більшості з них не перевищують 3 тис. на руки», – підкреслює Кароль Цирулік.

Він додає, що молодь добре усвідомлює виклики ринку праці, тому намагається якомога швидше отримати досвід. «Плани занять у багатьох університетах організовані таким чином, щоби молоді люди ще під час навчання набиралися досвіду, якого від них очікуватимуть роботодавці», – додає канцлер.

В одному студенти одноголосні – 90 % із них хочуть мати офіційне працевлаштування на підставі трудового договору. Тільки 10 % стверджують, що можуть легко відмовитися від такого договору, щоби отримувати більше на руки. Половина готова розглядати такі пропозиції, але майже 40 % не відмовлятимуться від договору навіть заради більшого заробітку.

«Незважаючи на велику різноманітність форм зайнятості та загальну відкритість молоді до нових рішень, лише деякі студенти (3,3 %) кажуть, що трудовий договір не має для них жодного значення. Для переважної більшості ця форма зайнятості залишається найбільш бажаною», – каже Кароль Цирулік.

Студенти спеціальностей, пов’язаних із технологією, промисловістю та будівництвом, а також ті, що вивчають економіку, право, медицину, безпеку й оборону, скептично налаштовані до відмови від трудового договору.

Дослідження в квітні 2019 р. методом онлайн-опитувань CAWI проведено «SW Research» серед 1000 студентів віком 18–30 років.

Джерело: Rzeczpospolita