Офіційні стосунки Варшави та Києва чудові. Але на пунктах перетину кордону мільйони українців досі зустрічають інше обличчя Польщі: черги, приниження, прискіпливий огляд багажу.
Протягом святкової зустрічі з польськими журналістами посол України в Польщі Андрій Дещиця визнав, що також пережив прикрий інцидент на кордоні.
«Ми отримуємо від наших громадян сигнали про погане поводження під час в’їзду до Польщі, – говорить дипломат, який протягом Майдану організував бунт в українському МЗС проти влади Віктора Януковича. – Ми повинні терміново модернізувати наявні пункти перетину кордону та побудувати нові».
У перші дев’ять місяців цього року через польсько-український кордон до Польщі в’їхали 7,5 млн осіб. Це близько на 1/3 більше, ніж роком раніше. Протягом цього часу кількість автобусних ліній, що сполучають дві країни, збільшилася на 40 %.
Головною причиною такого руху є катастрофічна економічна ситуація в Україні та крах гривні відносно інших валют. Для багатьох українців робота в Польщі стає не тільки все більш вигідною, але й часто єдиним способом звести кінці з кінцями. За оцінками Посольства України у Варшаві, над Віслою вже проживає мільйон українців.
Але із цим стрибком не йде в парі покращення інфраструктури на кордоні. Обидві країни сполучають лише вісім пунктів перетину кордону, у шість разів менше, ніж було на польсько-німецькому кордоні, коли Польща увійшла до Шенгенської зони.
Із таким потоком людей, а також у зв’язку із масовістю контрабанди нерви польських службовців Прикордонної служби часто не витримують. Українці нарікають, що поляки часто звертаються до них на «ти», навіть натякають ніби жінки виїжджають на роботу в «служби знайомств».
«Польська влада помічає цю проблему і намагається її вирішити, зокрема проводячи навчання для службовців. Це важливо», – говорить «Rzeczpospolita» Василь Зварик, радник Посольства України у Варшаві.
У заяві для PAP речниця Прикордонної служби Польщі Агнєшка Голіас підкреслила: «У нашому формуванні не допускається, щоб поведінка службовців виходила за рамки норм і поваги до прав інших осіб».
Гірше з покращенням інфраструктури на кордоні. Поки що йдеться лише про будівництво одного додаткового пункту перетину кордону, Мальговіце–Нижанковичі. На заклик київської влади відкрити черговий пункт перетину кордону Польща поки не без причин відповідає, що українці повинні спершу модернізувати на своїй стороні вже наявні, а також привести до ладу дороги, які до них ведуть. Надана півтора року тому Варшавою позика у 100 млн євро загрузла в процедурах з українського боку. Вже багато років не вдається впроваджувати спільного паспортного і митного контролю, тому що для цього потрібна також згода Брюсселя: польський східний кордон – це межа Шенгенської зони.
Рішенням могли б бути повітряні шляхи. Останнім часом вдалося відкрити багато ліній не тільки між Варшавою та Києвом, але й між провінційними містами. Але для більшості українців квитки лишаються надто дорогими.
У березні ЄС повинен скасувати для українців вимогу отримання шенгенської візи. Але це не означатиме покращення на кордоні. Навпаки, українці побоюються, що прикордонники отримають тоді додаткові повноваження відмовляти у в’їзді на територію Польщі. Сьогодні такі випадки трапляються дуже рідко. А на етапі видачі віз у консульствах Республіки Польща лише кожен 40 українець повертається з нічим.
Джерело: Rzeczpospolita
