Польське МЗС хоче завершити переговори з Чехією щодо можливого повернення 368 га землі, які є предметом територіальної суперечки ще з 1950-х років.
З’явилася нова ідея виправлення помилки під час демаркації державного кордону. Хоч про фізичну передачу землі не йтиметься, від пропозиції можуть виграти мешканці Опольського воєводства.
Проблема залишилася після підписання в 1959 р. угод про врегулювання кордонів між Польщею і Чехословаччиною. Під тиском СРСР тоді провели операцію вирівнювання кордону, щоб легше було його патрулювати. У результаті Польща передала Чехії 1205 га, отримавши натомість 837 га. Залишився борг у розмірі 368 га. До цієї теми повернулися лише в 1992 р. Через три роки створили спільну прикордонну комісію, яка мала встановити, які землі Чехія передасть Польщі.
У наступні роки на двосторонніх переговорах Польщі пропонували фінансову компенсацію, однак Варшава наполегливо вимагала повернення територій. Польща навіть вказувала конкретні локації, які можна було б їй передати. Однак щоразу заперечення висловлювали чеські органи місцевого самоврядування, аргументуючи, що ці території є ключовими для їх розвитку.
У медійному просторі останнім часом з’явилася неофіційна концепція, щоб у рамках врегулювання Польща отримала у власність будівлю свого посольства у Празі. Проте справу так і не вирішили.
У 2026 р. тема чеського територіального боргу знову повертається на порядок денний. 16 лютого у Варшаві відбулася зустріч міністрів закордонних справ Радослава Сікорського і Петра Марцинки.
«Сьогодні нам вдалося досягти значного прогресу у справі, яка тривалий час залишалася невирішеною, тобто давнього прикордонного боргу, що сягає 50-х років», ‒ сказав чеський міністр.
Polska chce odzyskać ziemię od sąsiada. Czesi przyszyli do nas z ofertąhttps://t.co/dhsSKZbjDx
— Forsal.pl (@forsalpl) February 19, 2026
Деталі польської позиції широко не представили, однак про це значно більше розповів чеський міністр. У соціальних мережах він підкреслив, що передача Польщі території вимагала би конституційної більшості в чеському парламенті, що досі було політично нереальним. Тому запропонували інше рішення. В інтерв’ю для громадського телебачення він уточнив, що йдеться про спільний проєкт, який стосується, зокрема, протипаводкового захисту.
Чеська пропозиція не випадкова. У вересні 2024 р. повінь торкнулася польсько-чеського прикордоння. Наслідки були відчутними з обох боків кордону. Відтоді тривають переговори про спільне зменшення ризику повеней, хоч наразі вони не принесли конкретних домовленостей.
Ситуація на місцевості є складною. Можливості будівництва захисних споруд із польського боку дуже обмежені. З чеського боку долина річки вузька і щільно забудована. Потенційні водосховища можна будувати фактично лише вище, у горах, і то невеликі.
Органи територіального самоврядування з південної частини Опольського воєводства сприймають пропозицію з помірним оптимізмом.
«Якщо на польсько-чеському прикордонні з’являться протипаводкові об’єкти, що слугуватимуть також полякам і їхній безпеці, то це буде добрим рішенням», ‒ підкреслив староста Прудницького повіту Радослав Рошковський.
Прудницький повіт уже готує проєкт із чеськими партнерами. Йдеться про будівництво невеликого водосховища біля міста Тшебіня. Сам резервуар розташовувався би повністю на чеській території, але під час паводків він захищав би також польські населені пункти.