79 років тому радянська влада вирішила знищити 14700 польських військовополонених із таборів у Козельську, Осташкові та Старобільську. Підстава: поляки – «закляті вороги радянської влади, переповнені ненавистю до радянського ладу».
У вересні 1939 р. совєти арештували близько 250 тис. польських в’язнів. 19 вересня нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія створив Управління у справах військовополонених та інтернованих при НКВС і розпорядився створити систему таборів.
У жовтні 1939 р. було прийнято рішення про створення таборів у Козельську, Осташкові та Старобільську.
На початку 1940 р. в них перебували близько 15 тис. поляків. Серед затриманих були, зокрема, офіцери, лікарі, юристи, вчителі, інженери, літератори й журналісти.
5 березня 1940 р. політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення задовільнити подання Лаврентія Берії, який запропонував розстріляти 14,7 тис. польських військовополонених із таборів у Козельську, Осташкові та Старобільську. Він стверджував, що поляки – «закляті вороги радянської влади, переповнені ненавистю до радянського ладу».
«У таборах для військовополонених НКВС СРСР і у в’язницях західних областей України міститься велика кількість колишніх офіцерів польської армії, колишніх працівників польської поліції та розвідувальних органів, членів польських націоналістичних контрреволюційних партій, учасників викритих контрреволюційних повстанських організацій, перебіжчиків і т. д. Всі вони є заклятими ворогами радянської влади, переповненими ненавистю до радянського ладу», – написав Берія.
3 квітня 1940 р. з табору в Козельську вирушив перший транспорт полонених, яких перевозили для страти у Катинь. Представники НКВС убивали полонених вистрілом у потилицю з короткої вогнепальної зброї. Крім Катині, місцями страти стали Харків і Калінін.
Джерело: tvp.info
