Польща та Україна
На Львівщині вшанували пам'ять жертв погрому в Гуті-Пеняцькій

В Україні, на Львівщині, відбулася жалобна зустріч, присвячена пам’яті жертв погрому в Гуті-Пеняцькій, що відбувся 28 лютого 1944 р. Гута-Пеняцька, село із понад тисячею мешканців, тоді повністю спалили.

За офіційною польською версією, злочин вчинили солдати дивізії СС «Галичина» та Української повстанської армії. З іншого боку, як про це повідомляє портал «Історична правда», «згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП)».

Президент Польщі Анджей Дуда написав у листі до учасників заходу, що в Гуті-Пеняцькій стався злочин геноциду. «Єдиною «виною» жертв була польська мова й ідентичність, вірність традиціям і любов до Батьківщини. Їх вбили, бо вони були поляками», – підкреслив польський президент.

Лист зачитав президентський міністр Адам Квятковський: «У забуття пішли християнські заповіді і звичайні людські почуття. Зло, терор і кров затьмарили очі, а дим пожежі затемнив небо. Геноцид, який тут здійснили солдати дивізії СС «Галичина» та Української повстанської армії, був одним із найбільших у кількарічній низці злочинів, яку ми називаємо різаниною польського населення на Волині, Поділлі та Львівщині».

Анджей Дуда пригадав слова президента Леха Качинського, який був у Гуті-Пеняцькій 10 років тому і закликав до примирення Польщі й України: «Він говорив про важку правду, про те, що тут сталося. Про вплив тоталітарних держав на суперечки, які ділять народи, і про болісну рану в серцях, яка відбилася тінню на наших відносинах. Він закликав до примирення, солідарності і творення спільного кращого майбутнього, дружби і миру. Його заклик до молитви словами «пробач нам провини наші, як і ми пробачаємо винуватцям нашим» через ці 10 років досі лишається актуальним».

Друга частина заходу з нагоди 75-річчя знищення Гути-Пеняцької відбудеться у четвер, 28 лютого, у Варшаві перед Могилою невідомого солдата.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
У колишньому селі Острівки на Волині під час пошукових робіт натрапили на залишки фундаменту школи, біля якої, за свідченнями очевидців, повинна розташовуватися братська могила поляків, убитих у 1943 р. загонами ОУН-УПА.
Учора, під час першого дня пошукових робіт в Острівках і Волі-Островецькій, експерти Інституту національної пам’яті Польщі виявили нове поховання жертв подій 1943 р.
На Волині розпочинається новий етап пошукових робіт зі встановлення місць поховання понад 350 поляків. Про це повідомив Інститут національної пам’яті РП.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш та президент Холма Якуб Банашек підписали лист про наміри щодо створення Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.
Щоб виконати формальні процедури, польська сторона подасть клопотання про ексгумацію окремих останків і подальші пошуки братської могили.