Холмські та ізраїльські археологи протягом робіт на території колишнього німецького табору смерті в Собіборі відкрили засипаний тунель. Саме ним група в’язнів із бараку зондеркоманди хотіла втекти на свободу.
Зондеркоманда була спеціальним підрозділом, що складався із єврейських в’язків, яких СС змусила обслуговувати весь процес винищення. В Собіборі їх барак був оточений потрійними засіками.
«Збереглися фрагментарні спогади про будівництво тунелю, і на їх основі нам вдалося натрапити на цей об’єкт, – розповідає Мазурек. – На жаль, у вересні 1943 р. німці викрили підкоп, а тих, хто планував утекти, розстріляли».
Войцех Мазурек і Йорам Заїмі з «Israel Anttiquities Authorithy» дослідили вже приблизно 30 м тунелю. У підкопі вони знайшли рештки дерев’яної опалубки.
«Будівництво тунелю у піщаному ґрунті вимагало знань з інженерії, – додає Мазурек. – Пошуки матеріалів, необхідних для будівництва підземних конструкцій, мали бути справжнім дивом. Ймовірно, в’язні, яких змушували палити тіла після газових камер, крали виділену німцями деревину для спалювання».
Ізраїльська сторона дуже зацікавлена та активна у вшануванні собіборзького місця страти.
«Тунель у Собіборі – після пізнішої масової втечі в’язнів – черговий доказ того, що не всі євреї безвільно піддавалися знищенню, – говорить Мазурек. – Тому для наших ізраїльських партнерів важливо зберегти це місце. Ми із Йораном сподіваємося на те, що в наступному році нам вдасться дослідити решту тунелю. Його маршрут було сформовано завдяки характерному рельєфу території».
Крім тунелю, археологи зосередилися на дослідженні території та пошуку місця бараку, де жінкам перед газовою камерою обрізали волосся. Характерним для цього місця була велика кількість шпильок для волосся. Дослідники займалися територією, що прилягала до східної загорожі третього табору, де знаходився барак зондеркоманди та газові камери.
Археологи виключили також наявність інших масових поховань. Це важливо, оскільки почалися процедури конкурсних торгів, пов’язані зі вшануванням таких місць.
«Масові поховання закриють геоволокном, яке буде прикрите шаром каменів, – говорить Агнєшка Ковальчик-Новак, речниця Музею в Майданеку, якому підпорядковується Музей колишнього гітлерівського табору смерті в Собіборі.
Втеча з Собібору
У Собіборі вбили щонайменше 250 тис. євреїв. Людей після приїзду вбивали майже одразу, здебільшого у газових камерах. 14 жовтня 1943 р. більше 300 в’язнів організували втечу. Це була єдина протягом Другої світової війни вдала втеча такого масштабу, яка, однак, мала високу ціну – втеча вдалася 49 особам. Після придушення бунту німці одразу прийняли рішення ліквідувати табір.
Джерело: Dziennik Wschodni
