Польща і світ
Станіслав Жарин: «Захід має остерігатися агресії Кремля»

Американське видання «Washington Examiner» розмістило публікацію речника міністра-координатора спеціальних служб Польщі Станіслава Жарина під назвою «Як Польща сприймає повзучу агресію Кремля».

Жарин наголосив, зокрема, що інформація стала інструментом тиску як на окремих осіб, так і на цілі суспільства та країни. «Росія добре про це знає, і використовує ці знання у своїх агресивних цілях. Члени НАТО, особливо держави Центральної та Східної Європи, протягом багатьох років перебувають під прицілом російських інформаційних кампаній», — підкреслив він.

«Кремль упродовж десятиліть веде інформаційну війну, і його ефективність у цій сфері збільшується», — наголосив Жарин і додав, що ворожі іноземні впливи, зокрема використання дезінформації, є все більшою підставою для стурбованості в сучасних країнах. «У найближчому майбутньому це стане великою загрозою для національної безпеки Заходу», — застеріг Станіслав Жарин.

Речник міністра-координатора спецслужб Польщі звернув увагу, що для Росії дезінформація та пропагандистські кампанії є ще одним інструментом закордонної політики, і що цілий російський апарат, на чолі зі спецслужбами, бере участь у цих агресивних заходах. Він зазначив, що ці російські операції мають «підтримувати імперські амбіції та політичні цілі Кремля, підривати НАТО або співпрацю держав-членів Європейського Союзу, поширювати хаос і, як у випадку спроби вбивства Сергія Скрипаля, відвертати увагу від справжньої картини дій Кремля».

У зв’язку з цим Станіслав Жарин нагадав про війни в Україні та Сирії, збиття над Донбасом літака малайзійських авіаліній у 2014 р. і Смоленську трагедію 10 квітня 2010 р.

Окрім того, речник міністра-координатора наголосив, що іноді росіяни проводять інформаційні кампанії для втручання у вибори. Він нагадав, що такі втручання були під час президентських виборів у США та Франції, а також під час референдумів у Великобританії та Іспанії. Жарин додав, що Москва проводить «провокативні інформаційні операції, порушує повітряний простір і зламує комп’ютерні мережі, аби поширювати страх, випробовувати реакцію, знищувати та викрадати дані».

На переконання Станіслава Жарина, для протидії цим заходам необхідні не тільки спроможність виявляти інструменти, які використовує Росія, але й розуміти цілі, яких хоче досягти Кремль. Він підкреслив, що «на стратегічному рівні ці цілі залишаються такими самими». «Для Москви здійснення тиску на інші країни означає розвиток позиції Росії як країни, яка смикає за мотузки, блокує усі проекти, які вона визнає невигідними, виправдовує російську агресію в інших державах, поширює паніку та хаос там, де це служить інтересам Кремля, створює або поглиблює поділи між західними країнами та фабрикує позитивний імідж історії Росії, аби легітимізувати агресивну політику чинної влади», — написав речник.

За його словами, ефективність російських операцій впливу залежить від можливості використовувати вразливі ділянки. Серед них він назвав відсутність ефективних безпекових установ, нерегульовані ЗМІ, невирішені суспільні конфлікти, зокрема із сусідніми країнами, присутність радикальних кіл, національних меншин та схильність до інфільтрації розвідувальними спецслужбами.

Станіслав Жарин наголосив, що Москва хоче, аби європейські суспільства не довіряли усьому, що чують, оскільки так ними легше маніпулювати.

«Ворожий вплив — це небезпечна зброя, яку Росія використовує протягом багатьох років, аби досягти своїх стратегічних цілей у закордонній та внутрішній політиці. Як сусідні з Росією країни, так і розташовані далі, стають жертвами такого впливу. (…) Гібридна діяльність проти інших держав стає все більш небезпечним політичним явищем. Захід має пильнувати, аби не виявитися беззбройним проти повзучої агресії Кремля», — підкреслив Станіслав Жарин.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що російська дипломатична служба перебуває у фокусі уваги Євросоюзу під час підготовки нових санкцій проти Кремля.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.
Європейська комісія призупинила фінансову підтримку Венеційської бієнале після рішення організаторів запросити російських митців і відкрити російський павільйон.
Італія вирішила вислати з країни двох військових аташе з посольства Російської Федерації в Римі. Рішення ухвалили після розслідування прокуратури щодо можливої шпигунської діяльності дипломатів.
МОК вчора, 7 липня, тимчасово скасував заборону, накладену на Олімпійський комітет РФ, відкривши росіянам шлях до повернення на міжнародні змагання, зокрема на Олімпіаду в Лос-Анджелесі 2028 р.
Росіяни оцінюють стан економіки своєї країни більш песимістично, ніж будь-коли за останні 20 років, повідомило агентство Reuters.