Польща
Жінка кухонна. Сумна правда про жінок із польських серіалів

Аналіз серіалів, що виходять в ефірі польського телебачення, з погляду соціальних ролей, присвоєних героям стрічок, показує, що жінок немає там, де є професійне життя, де приймаються важливі рішення і де заробляються гроші.

Телебачення досі має великий вплив на стиль життя, поведінку та переконання одержувачів. Телевізійні станції усвідомлюють вплив на аудиторію, зокрема вплив соціальних ролей, представлених у програмах. Услід за Барбарою Пєткевіч, яка у книзі «Портрети жінок і чоловіків» дійшла висновку, що «суспільство бачить жінок так, як їх показує телебачення», поставмо питання про те, ким є жінка з польських серіалів?

На жаль, серіальний ярлик жіночності сприяє поглибленню гендерних стереотипів у людей, які ці телесеріали дивляться. За даними дослідження, польські телесеріали дивляться не лише жінки: 4 із 10 людей, що дивилися мелодраму «M jak miłość», – чоловіки. З іншого боку, «жіночність» серіалу – це не лише питання сприйняття, а передусім стереотипи жіночності, від яких польське телебачення не поспішає відмовлятися, а навпаки їх посилює.

У цьому відношенні польські серіали є заповідником міфів, що створюються та множаться місцевою культурою, яка століттями надає жінці роль матері і дружини. У Польщі також відчувається сильний вплив катехизису, який протягом століть вказував на материнство як єдину роль, яка дає жінці почуття сенсу, породжує повагу, соціальне захоплення і визнання.

Міфотворчою є сукупність образів, сформованих сарматською культурою, де центральне місце займає дім, а велике значення надається родині, традиціям, землі та мові. У цьому образі головну архетипну роль відіграє матір. Це свого роду парадокс нашої культури, яка вважається патріархальною. Так чи інакше, цей архетип, що створює модель ідеальної родини (із двома дітьми, де чоловік працює, а жінка залишається вдома або працює від нудьги), стикається сьогодні з реальністю, в якій 70 % жінок працюють для заробітку та щоби втілити свої амбіції.

Аналіз серіалів, що виходять в ефірі польського телебачення, з погляду соціальних ролей, присвоєних героям стрічок, показує, що жінок немає там, де є професійне життя, де приймаються важливі рішення і де заробляються гроші. Якщо вони є, то завжди цікавляться лише своїми особистими справами. У цьому відношенні типовим є серіал «M jak miłość», приклад польської родинної телесаги. Центральною постаттю є мати – берегиня сім’ї, прабабуся, бабуся, мати і дружина. Вона має сильний характер і представляє певну незмінну систему цінностей. Займається домом, де кожен завжди може отримати щось смачне. Вона показана на кухні або за роботою в саду, дуже рідко – за межами дому. Її вся енергія та увага зосереджена на дітях та їхніх справах. Дорослі й незалежні доньки постійно перебувають під її сильним впливом, а через бурхливе особисте життя й невизначеність вони не можуть віднайти себе в реальності.

Джерело: Newsweek

Схожі публікації
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.
Історія цього манускрипту – готовий сценарій для фільму. Його викрали з Вроцлава наприкінці 1980-х рр. Упродовж багатьох років ніхто навіть не знав, що він зник.
Матеріал платформи Kanal Zero, знятий у Калінінградській області, викликав хвилю критики з боку журналістів, польської влади та української дипломатії.
Дослідження показали, що країни переходять від спонтанної, емоційної солідарності перших місяців повномасштабної війни до більш впорядкованої співпраці, де ключовими стають передбачуваність, чіткі правила та ефективні інституції.