Польща
Жінка кухонна. Сумна правда про жінок із польських серіалів

Аналіз серіалів, що виходять в ефірі польського телебачення, з погляду соціальних ролей, присвоєних героям стрічок, показує, що жінок немає там, де є професійне життя, де приймаються важливі рішення і де заробляються гроші.

Телебачення досі має великий вплив на стиль життя, поведінку та переконання одержувачів. Телевізійні станції усвідомлюють вплив на аудиторію, зокрема вплив соціальних ролей, представлених у програмах. Услід за Барбарою Пєткевіч, яка у книзі «Портрети жінок і чоловіків» дійшла висновку, що «суспільство бачить жінок так, як їх показує телебачення», поставмо питання про те, ким є жінка з польських серіалів?

На жаль, серіальний ярлик жіночності сприяє поглибленню гендерних стереотипів у людей, які ці телесеріали дивляться. За даними дослідження, польські телесеріали дивляться не лише жінки: 4 із 10 людей, що дивилися мелодраму «M jak miłość», – чоловіки. З іншого боку, «жіночність» серіалу – це не лише питання сприйняття, а передусім стереотипи жіночності, від яких польське телебачення не поспішає відмовлятися, а навпаки їх посилює.

У цьому відношенні польські серіали є заповідником міфів, що створюються та множаться місцевою культурою, яка століттями надає жінці роль матері і дружини. У Польщі також відчувається сильний вплив катехизису, який протягом століть вказував на материнство як єдину роль, яка дає жінці почуття сенсу, породжує повагу, соціальне захоплення і визнання.

Міфотворчою є сукупність образів, сформованих сарматською культурою, де центральне місце займає дім, а велике значення надається родині, традиціям, землі та мові. У цьому образі головну архетипну роль відіграє матір. Це свого роду парадокс нашої культури, яка вважається патріархальною. Так чи інакше, цей архетип, що створює модель ідеальної родини (із двома дітьми, де чоловік працює, а жінка залишається вдома або працює від нудьги), стикається сьогодні з реальністю, в якій 70 % жінок працюють для заробітку та щоби втілити свої амбіції.

Аналіз серіалів, що виходять в ефірі польського телебачення, з погляду соціальних ролей, присвоєних героям стрічок, показує, що жінок немає там, де є професійне життя, де приймаються важливі рішення і де заробляються гроші. Якщо вони є, то завжди цікавляться лише своїми особистими справами. У цьому відношенні типовим є серіал «M jak miłość», приклад польської родинної телесаги. Центральною постаттю є мати – берегиня сім’ї, прабабуся, бабуся, мати і дружина. Вона має сильний характер і представляє певну незмінну систему цінностей. Займається домом, де кожен завжди може отримати щось смачне. Вона показана на кухні або за роботою в саду, дуже рідко – за межами дому. Її вся енергія та увага зосереджена на дітях та їхніх справах. Дорослі й незалежні доньки постійно перебувають під її сильним впливом, а через бурхливе особисте життя й невизначеність вони не можуть віднайти себе в реальності.

Джерело: Newsweek

Схожі публікації
Майже 100 безкоштовних заходів, концерти відомих виконавців, прогулянки затишними куточками Старого міста, майстеркласи, вистави та спортивні атракції – такий вікенд чекає на мешканців і туристів у Варшаві.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України творчість Бруно Шульца стала сприйматися українськими читачами інакше.
Книги бібліотеки, яку створюють в Осло, ніхто не зможе прочитати ще майже 100 років. Щороку до колекції додається рукопис твору, зміст якого відомий лише авторові.
«Бої без правил» ‒ це двомовна збірка поезії Сергія Жадана, видана видавництвом Warsztaty Kultury в Любліні.
Сьогодні Краків знову стане місцем проведення одного з найбільших фестивалів вуличного театру в цій частині Європи.
Замість того щоб припадати пилом на полицях, вони живуть, особливо цього дня. Йдеться про книги, які 17 червня з’являться в парку Планти та у спеціальному краківському трамваї.
Війна Росії проти України триває не лише на фронті, а й в інформаційному просторі.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Павел Павліковський отримав нагороду на 79-му Каннському кінофестивалі.