Такі підрахунки зробили вперше. Їх провели британські вчені з Лейтерського університету, групою керував професор Ян Заласевич. Про це інформує новий номер наукового видання «The Anthropocene Review» (виходить із 2014 р. тричі на рік у Великій Британії та США).
Науковці підрахували, яку вагу мають усі вироби та конструкції, зроблені видом Homo sapiens. Результат складно собі уявити – 30 більярдів тон. Це все науковці називають терміном «техносфера».
«Техносфера охоплює усі структури на нашій планеті, побудовані людьми аж до сьогодні, щоб підтримувати життя виду. Це будинки, фабрики, ферми, шахти, дороги, аеропорти, склади, комп’ютери, мобільні телефони, пластикові відходи – одним словом, усе», – пояснює Заласевич.
Разом із командою співробітників він визначив, що у рамках техносфери на кожен метр земної поверхні припадає біля 50 кг людських виробів. Дослідники вважають ці розрахунки важливими, тому що це новий інструмент для дослідження впливу людини на Землю.
XIX ст. називали віком пару, електрики та залізної дороги, XX – століттям атому, пластику, моторизації. На світі з’явилися густі мережі рельсів, автострад, трубопроводів, кабелів. Цей процес почався дуже давно. Вид Homo sapiens призвів до створення зовсім нової оболонки планети. До атмосфери, літосфери та гідросфери приєднався четвертий елемент – техносфера. Діяльність людини виявилася дуже сильним геологічним фактором.
Земний краєвид почав змінюватися під впливом людської активності близько 10 тис. років тому, коли виникло сільське господарство. З того моменту флора та фауна ставали все більш техногенними, сформованими відповідно до намірів, планів і зусиль людей. Масово почали з’являтися різні технічні пристрої. Поверхня земної кулі змінювалася, виникали невідомі у природі техногенні матеріали, наприклад бетон (ще в римські часи), макадам чи асфальт. З’явилися нові штучні метали – бронза, а за нею десятки інших сплавів. Людина очистила хімічні елементи та спробувала поєднати їх у незнані природі сполуки. «Таким чином, – як зазначає професор Александр Баландін, який вигадав термін техносфера, – навіть якщо десь у глибинах океану триває палеозой, то на всій суші вже панує технозой, який визначає подальшу долю Землі, формує краєвиди».
«Техносфера – це значно більше, ніж гігантська маса, у ній виникає ціла гама матеріальних об’єктів, пристроїв і простих виробів, багато із яких у майбутньому стануть технопам’ятками, які за тисячу або 2 тисячі років досліджуватимуть археологи. Лише з такої часової перспективи можна буде надати техносфері повну характеристику», – вважає учасник дослідження, професор Колін Уотерс.
«Лише 11 700 років тому закінчився льодовиковий період, плейстоцен, почався голоцен. А тепер відбулася чергова зміна, яку викликала не природа, а людина, вирішальним чином впливаючи на вигляд земної поверхні, склад атмосфери, глобальну температуру, флору та фауну на суші та в морі. Тому ми живемо у новому геологічному періоді – антропоцені», – пояснює французький піонер кліматології, професор Клод Лоріус.
Антропоцен охопив планету глобально з середини XX ст. З того часу в геологічних осадах трапляються у великих кількостях пестициди, нові мінерали, так звані геомінерали, штучні матеріали, оксид алюмінію, оксиди вуглецю, продукти горіння вуглеводів (нафти). У льодових свердловинах Гренландії, в озерних осадах на усіх континентах дослідники відзначають різке збільшення вмісту сполук азоту та фосфору, які ніколи раніше не виступали у таких кількостях протягом минулих 100 тис. років (навіть у регіонах вибухів вулканів).
«Я песиміст, коли бачу глобальну неспроможність, людство не може зорганізуватися перед загрозою некорисних змін для життя на Землі», – застерігає професор Клод Лоріус.
Джерело: Rzeczpospolita
