Пік польської економіки вже позаду. Без істотного зростання інвестицій і вирішення проблеми нестачі робочої сили темп розвитку падатиме. І Польща ніколи не наздожене Захід.
Вересень, Нью-Йорк. З нагоди поїздки на засідання Генеральної асамблеї ООН Анджей Дуда відкриває ще одну закордонну філію Польського агентства інвестицій та торгівлі. «Де, якщо не тут, б’ється серце світової торгівлі та фінансів?» – риторично запитав президент Дуда. Він запрошує американські компанії інвестувати в Польщу. «Ви зустрінете там молодь, чудово освічену, амбітну, розумну і готову до роботи», – заохотив він. Чиновники аплодують.
Ця філія в Нью-Йорку – вже п’яте подібне представництво у світі. Але, хоча закордонних представництв інвестиційного агентства стає все більше, іноземних інвесторів у Польщі ще досі мало. «З початку трансформації вартість іноземних інвестицій становила в середньому 3,3 % ВВП Польщі. Тепер вони становлять дещо більше 2 % ВВП», – відзначає професор Станіслав Гомулка, економіст, колишній заступник міністра фінансів.
Звідки такий спад? Частково через непередбачувану економічну та податкову політику, а також через занепокоєння щодо незалежності судочинства. Західні інвестори, які цікавляться Польщею, також пам’ятають слова Матеуша Моравецького, який ще як заступник прем’єр-міністра натякав, що Польща дотепер була надто залежна від іноземного капіталу, тож пріоритетом уряду буде підтримка інвестицій, що фінансуються за рахунок національних заощаджень.
І, крім всього іншого, слогани про натовпи молодих поляків, які чекають на роботу на американських заводах, вже давно застаріли.
Прибутки тануть на очах
Осінній сезон у взуттєвих магазинах щойно розпочався. Ще далеко до новорічних розпродажів, але багато брендових магазинів уже зараз пропонують знижки навіть на кілька десятків відсотків. Це наслідок цінової війни між польськими виробниками, які змагаються в нерівній боротьбі з монополістом ССС. Для споживачів таке падіння цін – справжній подарунок, але власники взуттєвих компаній стискають зуби, адже витрати на виробництво та продаж зростають. Орендна плата в євро постійно зростає, оскільки зменшується вартість злотого. Також на 7–10 % піднялися зарплати. На місце продавців, яких спокушають високою платнею конкуренти, приходять нові, але щонайбільше на кільканадцять тижнів.
«Іноді буває, що для нових салонів ми тягнемо людей із інших магазинів, а управління передаємо регіональним менеджерам», – пояснює власник великої компанії, що виготовляє та торгує взуттям у Польщі. Його компанія щедро роздає соціальні пакети, раніше зарезервовані для керівних кадрів – від приватного медичного страхування до абонементів у кінотеатри, але це коштує грошей. Галузь, яка раніше працювала на мінімальних накрутках, не може собі цього дозволити в довгостроковій перспективі. Саме тому останнім часом закриваються магазини багатьох відомих брендів взуття.
Дефіцит працівників відчувається в усіх важливих секторах економіки, включно з будівництвом, промисловістю та послугами. Згідно з даними серпневого звіту компанії «Work Service» про ринок праці, кожна третя компанія відмовляється від підписання нових контрактів, тому що не має робочих рук для роботи.
Дефіцит працівників відчувається практично в усій європейській економіці. Оскільки суспільства старіють, стратегічною метою європейських урядів стає забезпечення припливу нової робочої сили, зокрема з закордону. За українців чи білорусів останнім часом борються також Чехія та Словаччина.
У Польщі нестача робочої сили протягом найближчих років буде особливо відчутною. За даними Управління соціального страхування, з жовтня минулого року, коли було знижено пенсійний вік, до кінця червня цього року можливістю раніше припинити роботу скористалися 490 тис. осіб. Це приблизно половина мільйонної армії працівників зі Сходу, що зайнята в польській економіці.
Роботодавці закликають уряд спростити працевлаштування іноземців, передусім з України та Білорусі, а також з Індії або Непалу.
Однак немає підстав розраховувати на революцію. Павел Хорошжи, заступник міністра інвестицій та розвитку, на вересневій конференції Ягеллонського клубу, консервативного аналітичного центру, визнав, що приплив іммігрантів до Польщі має збільшитися, щоб підтримати економічне зростання. Через кілька десятків годин після цього виступу він втратив посаду. Але суть полягає в тому, що екс-заступник міністра був правий.
Джерело: Newsweek
