Віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький, відповідальний у МЗС, зокрема за східну політику, не погодився з твердженням про серйозні труднощі у відносинах Польщі з Україною.
В інтерв’ю РАР віце-міністр звернув увагу на добру співпрацю обох країн в умовах конфлікту на Донбасі та окупації Криму в найважливішій військовій сфері. Він підкреслив, що Польща, разом зі США, Канадою та Великою Британією, є основою підтримки Заходу для українських збройних сил, які захищають Європу від російської агресії.
Політик звернув увагу на труднощі, передусім у сфері історичного діалогу, а точніше ідентичності. За його словами, відкинення нав’язаної силою чужої радянської ідентичності в Україні значно запізнилося. Пам’ятники Леніну і червоні зірки почали падати лише в реакції на російську агресію 2014 р.
Як сказав віце-міністр Ціхоцький, боротьба за правду про Волинський злочин – це не лише питання очікувань поляків стосовно українців. Це надзвичайно важливо для внутрішнього українського процесу формування ідентичності. За словами політика, релятивізм, що переважає в офіційному українському представленні Волинського злочину, не лише важко сприйняти полякам. За його словами, він може стати викликом для процесу демократизації України. Прикладом такого релятивізму віце-голова польського МЗС назвав візит президента України Петра Порошенка 8 липня до Сагриня, що відбувся паралельно з відзначенням роковин Кривавої неділі в Луцьку за участю президента Польщі Анджея Дуди.
Кажучи про ставлення до УПА, Ціхоцький заявив, що проблемою є не так історія 75-річної давності, як політичні й адміністративні рішення, які приймають сьогодні, – на чолі з припиненням українською державою основного права християн – гідно поховати останки своїх близьких. Політик висловив стурбованість підтримкою обласних адміністрацій, передусім Львівською та Волинською, українських націоналістичних кіл.
Заодно віце-міністр Ціхоцький додав, що Польща невпинно підтримує Україну в її прагненні до інтеграції із Заходом. Саме польська сторона, як нагадав політик, представляє інтереси Києва як непостійний член Ради безпеки ООН, зокрема в справі розміщення миротворчої місії на Донбасі. На форумі ЄС Польща відстоювала введення безвізового руху для українців та обмеження бар’єрів у торгівлі, а на форумі Північноатлантичного альянсу Варшава профорсувала створення платформи НАТО–Україна, що допомагає боротися з гібридними загрозами.
Політик додав, що Україна є для Польщі надзвичайно важливим економічним партнером. Як сказав, в умовах глобалізації і зростання значення Китаю у світовій торгівлі Польща та Україна могли би гарантувати західним ринкам постачання сировини і шлях експорту товарів Чорним і Каспійським морями. В цьому контексті Ціхоцький наголосив на необхідності проведення в Україні внутрішніх реформ.
Факт, що в Польщі працює та навчається від одного до двох мільйонів українських громадян, які, за даними Польського національного банку, торік перерахували в Україну понад 12 млрд злотих (4,2 млрд євро), що становить 3–4 % ВВП України, Ціхоцький порівняв зі значенням Плану Маршалла для відновлення Західної Європи після Другої світової війни.
За словами політика, у відносинах з Україною Польща не може дозволити собі відкладати справи на майбутнє, усі їх необхідно терміново вирішити, з повною співпрацею та активністю обох сторін. Те, що відбувається в Україні, не лише на фронті, але й у сфері реформ, державних фінансів і виборів наступного року, має ключове значення для Польщі та для майбутнього європейського ладу.
Як сказав віце-міністр Ціхоцький, незабаром мине 30 років, відколи Польща та Україна стали відповідальними за свою долю. Отже, минув період романтичних очікувань, а настав час зрілого й реального погляду віч-на-віч.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
