Світ
Викачуємо соки із Землі все швидше. Рекордно ранній день екологічного боргу

Людство все швидше та активніше використовує природні ресурси Землі – такими є результати досліджень, описаних у «The Guardian». Наша планета не встигає здійснювати щорічне оновлення природних ресурсів, які використовують люди. У цьому році відновлених природних ресурсів вистачить до серпня.

Міжнародна організація «Global Footprint Network» щороку визначає так званий день екологічного боргу. Це дата, коли людство вичерпує ліміт природних ресурсів, які можуть природно відтворитися за рік, тобто вугілля, деревини та води. Цього року цей день буде найраніше в історії – 1 серпня.

«The Guardian», посилаючись на оцінку «Global Footprint Network», пише, що сьогодні люди експлуатують стільки відновлюваних ресурсів, скільки могла би запропонувати 1,7 планети. Через 10 років людям буде потрібно дві планети, а у 2050 р. – три.

«Зараз наші економічні системи витягують більше, ніж дозволяють можливості нашої планети. Ми позичаємо ресурси Землі, щоби розвивати економіку вже зараз. «Проте це працює лише в короткостроковій перспективі», – вважає Матіс Вакернагель, генеральний директор і співзасновник «Global Footprint Network». Він додав, що збільшення видобування природних копалин, виробництво харчових продуктів, спалювання викопного палива чи вирубка лісів приносять короткострокові прибутки, але наслідки такої діяльності в довгостроковій перспективі можуть бути небезпечними. «Це призведе до ерозії ґрунтів, дефіциту води та зміни клімату», – додав він.

Прискорення

За даними організації, точкою неповернення у використанні все більшої кількості ресурсів були 1970-ті роки ХХ ст., коли споживання почало різко зростати, перевищуючи збалансований рівень. Із того часу термін вичерпання ресурсів зміщується до початку року. 30 років тому день економічного боргу був датований 15 жовтня. Десятиліттям пізніше – 30 вересня, а десять років тому – 15 серпня.

«Global Footprint Network» заявляє, що ситуація є зворотною, але потрібна політична воля для здійснення змін, наприклад, пов’язаних із обмеженням спалювання викопного палива або зменшенням споживання м’яса.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.
У Польщі стартував масштабний інноваційний проєкт у сфері транспорту ‒ розробка першого пасажирського потяга з гібридною системою живлення.