Польща
На Лончці на Повонзках спочивають не тільки герої

У секторі «Ł» на варшавському Військовому цвинтарі на Повонзках спочивають не тільки жертви комуністичних злочинів, а й колаборанти та злочинці.

У пошукових роботах, які минулого року проводив Інститут національної пам’яті, взяли участь багато волонтерів, це місце відвідували десятки політиків. «Це наше Кампо-Санто, священне місце», – сказав Ярослав Шарек, голова ІНП, після закінчення робіт.

Однак виявляється, що в цьому місці спочивають також люди із ганебним минулим. Науковці ІНП знайшли і визначили на основі досліджень ДНК людей, які були таємно поховані в цьому місці після виконання смертної кари за кримінальні злочини або співпрацю з нацистською Німеччиною.

Однак публічно про цих осіб ми не чуємо. Чому? Із відповіді ІНП, наданої нашій редакції, зрозуміло, що Інститут національної пам’яті «оприлюднює лише інформацію про ідентичність встановлених осіб, що загинули в боротьбі за незалежність та об’єднання польської держави, особливо тих, хто загинув у боротьбі з тоталітарними режимами або внаслідок тоталітарних репресій чи етнічних чисток із 8 листопада 1917 р. до 31 липня 1990 р.»

«Немає юридичної підстави для оприлюднення інформації про ідентичність осіб, яких стратили за злочинну діяльність. Про факт ідентифікації цих осіб ІНП повідомляє особисто їхніх рідних», – пояснив ІНП Польщі.

Було встановлено, що на Лончці на Повонзках було знайдено останки Зигмунта Лерцеля, Романа Верньо, Леона Сплавського, Фелікса Пихоцького та Станіслава Півка. Ким вони були? Лерцель був офіцером польської армії, який під час війни вступив у німецьку кримінальну поліцію та вистежував євреїв, які переховувалися. Після війни він стверджував, що виконував ці завдання за наказом розвідки АК. Від Червоної армії втік до Італії та записався до 2-го польського корпусу. Після повернення до Польщі став працівником головного інформаційного управління, тобто військової служби безпеки. Займався розробкою солдатів незалежницького підпілля. У зв’язку з тим, що писав фальшиві звіти, був арештований, звинувачений у співпраці з німецькими службами та засуджений до смертної кари. Вирок виконали в тюрмі в Мокотові 1 червня 1950 р.

У свою чергу, Роман Верньо (страчений у 1949 р.) належав до АК, а потім працював у Повітовій службі громадської безпеки в Пясечно. У 1948 р. він був арештований і звинувачений у «політичному бандитизмі». Він брав участь у нападі на поштове відділення на вулиці Пулавській, під час якого був розстріляний офіцер Служби безпеки.

Леон Сплавський співпрацював із німцями у Кракові, видав їм комуністичну мережу. Подібні звинувачення стосуються Пихоцького – він передавав у руки окупантів комуністичну групу, яка працювала у варшавському районі Прага. Натомість Станіслав Півек потрапив у в’язницю за побиття до смерті, загинув за ґратами та був похований на Лончці.

У кожному випадку прокурор ІНП вів провадження, яке перевіряло, чи хтось із похованих брав участь у незалежницькій діяльності. Про результати повідомляли родичів.

Восени минулого року з’ясували, що у частині «Ł» було знайдено останки німецьких солдатів. Проте про цей факт не було повідомлене ані німецьке посольство, ані фонд «Пам’ять», який займається похованнями німецьких солдатів на території Польщі, ані слідчий підрозділ ІНП. До сьогодні Інститут національної пам’яті не передав останки цих солдатів фонду «Пам’ять», щоби їх могли перепоховати.

Перший рів із німецькими солдатами команда професора Кшиштофа Швагжика виявила ще у 2013 р. Тоді знайшли залишки 99 осіб, деякі з яких мали на собі фрагменти німецької уніформи.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Аеропорт Шопена у Варшаві має дуже вдалий місяць. У квітні столичний аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів, зафіксувавши чергове зростання порівняно з минулим роком.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Пленерна виставка «Совєти в Польщі. Чи так виглядає визволення?» стала відповіддю на російську дезінформацію та маніпуляції історичними фактами.
У Варшаві з нагоди Всесвітнього дня книги підготували незвичайну атракцію для пасажирів громадського транспорту.
Учора, 19 квітня, відбулися заходи з нагоди 83-ї річниці повстання у Варшавському гетто.