Польща і світ
Шишко: «У Польщу імпортують близько 3,5 млн тонн зерна з ГМО на корм і продукти»

«У Польщу на цей момент імпортується приблизно 3,5 млн тонн зерна з ГМО на корм худобі та на продукти харчування», – сказав Ян Шишко. Колишній міністр охорони навколишнього середовища додав, що продукти в магазинах не мають маркувань про те, що в них містяться генетично модифіковані складники.

Він зазначив, що відповідно до європейського реєстру зерна та рослин, допущених до обороту, є понад 40 різновидів генетично модифікованих, наприклад, сої, ріпаку, кукурудзи, якими торгують у вільному обороті. «Це ми купуємо в наших магазинах», – сказав Шишко.

Він підкреслив, що в магазинах всі продукти, все м’ясо, зокрема птиця і свинина, отримані на базі генетично модифікованих організмів. Всі ці вироби, як додав Шишко, відповідно не марковані.

«Ми все це їмо», – сказав він і додав, що ніщо не стоїть на заваді, аби, відповідно до законодавства ЄС, ці маркування в магазинах були.

Проект поправок до закону про корми

Міністерство сільського господарства підготувала проект поправок до закону про корми, який подовжує використання генетично модифікованих кормів до 2024 р. За чинним законом кормами ГМО можна годувати худобу до кінця 2018 р.

Проект опубліковано на сторінках Урядового законодавчого центру, зараз він знаходиться на стадії громадського обговорення, що триватиме до 21 квітня цього року.

Одночасно сільськогосподарське відомство запустило програму, яка має принаймні частково зменшити залежність Польщі від імпортованих кормів. Розрахована на 2016–2020 рр. програма спрямована на розробку технологій і вирощення білкових рослин, які можна вирощувати в польському кліматі, що було би дохідним для польських виробників.

Ведуться теж роботи над ширшим використанням ріпакового шроту в кормах. На думку спеціалістів, його занадто мало використовують у виготовленні кормових сумішей, тільки половина отриманого ріпакового шроту використовується в Польщі, а решту експортують до Німеччини.

Ці кроки повинні наполовину зменшити потребу в сої, якої Польща імпортує понад 2 млн тонн на рік. На думку експертів, соєвий шрот не вдасться виключити з раціону тварин з огляду на його кормові якості, особливо це стосується птахівництва і вигодовування свиней та великої рогатої худоби.

Експерти вважають, що близько 95 % соєвого шроту, який використовується в кормовій промисловості, виготовлено з генетично модифікованого зерна. Відношення польського суспільства до продуктів ГМО є радше негативне, хоч, як написано в обґрунтуванні до нового законопроекту, проведені у 2008–2011 рр. дослідження не підтвердили негативного впливу ГМО на здоров’я тварин.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Кожен другий дорослий поляк підтримує запровадження обов’язкових уроків з основ охорони здоров’я, але без частини, що стосується сексуального здоров’я. Такі результати нового опитування, проведеного Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.
Друге місце в рейтингу найкращих ковбас посіла польська копчена ковбаса. Перше місце дісталося м’ясному делікатесу з Португалії, а третє – іспанській ковбасі чисторра.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Статистика свідчить, що кількість акцій із продажу яєць перед Великоднем сьогодні на 4,6 % менша порівняно з минулим роком.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
За даними нового дослідження, понад 90 % дітей у польських школах не мають достатніх рухових навичок.
Поляки назвали продукти, які вони мають намір шукати цього року в рекламних буклетах перед Великоднем. Виявилося, що лідером стали зовсім не яйця.
Дедалі більше польських домогосподарств обмежують алкоголь і зменшують кількість цукру в щоденному раціоні. Зміни вже видно в ринкових даних.
Польські митні та ветеринарні служби ретельно стежать за тим, що надходить на внутрішній ринок.