Сьогодні, 18 листопада, розпочинається дев’ятий фестиваль «Україна в центрі Любліна». «Це можливість для польської громади зблизитися з українською, яка тимчасово або постійно проживає в Любліні», – пояснюють організатори.
«Ми дійшли до висновку, що в нашому місті існує помітна потреба формування свідомості людей, котрі шанують своїх сусідів, які є відкритими, толерантними, позбавленими ксенофобії», – декларує під час розмови з «Rzeczpospolita» отець Стефан Батрух, голова Фонду духовної культури прикордоння, який організовує фестиваль із 2008 р.
«У післявоєнний період територія Люблінщини жахливо страждала та була штучно розділена кордоном. Жителів регіону депортували в різні напрямки – на схід, вглиб України, та на захід Польщі. Розривалися не тільки контакти та стосунки між друзями, а інколи й родинні відносини. До сьогодні в Любліні й поблизу нього живуть люди із відчуттям пережитих страждань і кривди, які спонукають появу стереотипів й упереджень, що посилилися із роками, породили недовіру та страх перед інакшістю», – сказав він.
Завдання, яке поставив перед собою Фонд духовної культури прикордоння, – показати сучасну Україну з літературної, музичної, творчої, кіномистецької сторін.
Цього року можна буде побачити, зокрема, сучасні українські короткометражні фільми (покази у «Хатці Жака»), послухати дует у стилі drum’n’bass «Derrick & Tonika» («Геліум»), почитати драму Павла Ар’є «На початку і наприкінці часів», дія якої відбувається у закритій зоні навколо Чорнобильської АЕС («Хатка Жака, читатимуть люблінські українці), зробити традиційні українські ляльки-мотанки та яворівські іграшки на майстер-класах «Украрт» (кооператив «Kargusek»).
У Генеральному консульстві України в Любліні відбудеться виставка, підготовлена з особливої нагоди, «Чверть віку України у 25 фотографіях». До неї увійдуть знімки авторів із різних куточків України, відібрані під час конкурсу.
Організатори радіють, що підготовка фестивалю об’єднала зусилля численних інституцій, які щодня співпрацюють із Україною, а також людей, зацікавлених українською стороною багатокультурного Любліна.
«Ідея такого фестивалю різноманітності виявилася вдалою не тільки з огляду на мистецький рівень виконавців, але й через рівень активності громади та люблінських установ. Ми починали несміливо, але виявилося, що Люблін – природня брама на схід, певний сполучник між східно-європейською та західно-європейською культурами», – зазначив Стефан Батрух.
«З огляду на географічну близькість місто має особливі зв’язки з Україною, помітні, як у минулому, так і тепер, хоча б у присутності українських студентів у всіх вищих навчальних закладах, а також завдяки значній кількість осіб українського походження серед жителів міста. Тим не менше, з початку ми вбачали потребу піднімати рівень соціальної свідомості на тему польсько-українських культурних зв’язків і потребу пропагувати знання про молоде покоління українців».
Джерело: Rzeczpospolita