Польща та Україна
Справа Волині. «Співпраця з Україною може спиратися тільки на правду»

«В ухвалі польського парламенту йдеться про потребу будування добрих польсько-українських відносин, проте співпраця може спиратися виключно на правду», – так депутат Сейму РП Міхал Дворчик прокоментував постанову українського парламенту, яка осудила ухвалу Сенату і Сейму РП щодо Волині.


Парламент України осудив у четвер липневі рішення Сенату і Сейму РП щодо Волинського злочину, стверджуючи, що окреслення його як геноциду – це «політизація історії», що перекреслює досягнення багатолітнього історичного діалогу на цю тему.

На початку серпня Сенат прийняв ухвалу щодо вшанування жертв Волинської різні. В ній містилася пропозиція про встановлення дня 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. У липні Сейм затвердив цю пропозицію своєю ухвалою.

Ухвала Сейму також декларує, що жертви злочинів, вчинених у 40-х рр. українськими націоналістами, не були належно вшановані, а масові вбивства так і не були названі, згідно з історичною правдою, геноцидом. Водночас в ухвалі висловлено повагу до українців, які рятували поляків.

Міхал Дворчик, голова польсько-української парламентської групи, сказав, що польські парламентарі в ухвалі «підкреслили бажання й потребу будування добрих польсько-українських відносин». «Польщу та Україну єднає спільність інтересів, однак справжня співпраця може спиратися виключно на правду», – стверджує депутат.

Дворчик також підкреслив, що «метою прийняття Сеймом волинської ухвали було вшанування поляків, убитих у Другій світовій війні, та встановлення дня, коли близькі жертв зможуть згадувати своїх рідних». Також він додав, що завдяки встановленню такого дня польська держава також зможе «гідно вшанувати жертви».

Постанову підтримали 247 із 335 зареєстрованих у сесійній залі українських депутатів (всього Верховна Рада нараховує 450 обранців). Український парламент також заявив, що «з жалем, розчаруванням і глибоким занепокоєнням» він сприйняв рішення Сенату і Сейму щодо подій на Волині.

У заяві сказано, що Верховна Рада України вважає «встановлення Сеймом Республіки Польща «Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943–1945 роках» за вияв політизації трагічних сторінок українсько-польської історії».

Верховна Рада України закликала до примирення між двома народами на засаді взаємного християнського пробачення та до ретельного дослідження подій, які сталися на Волині в роки Другої світової війни.

Українські депутати в четвер не займалися проектами постанови, в якій у відповідь, адресованій польським сенаторам і депутатам Сейму, пропонувалося вшанування «жертв геноциду, вчиненого польською державою щодо українців у 1919–1951 рр.»

Фото: orientalreview.org
Джерело: Polskie Radio

Схожі публікації
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
86 років тому на територію Польщі увійшли радянські війська. Польща, яка вже понад два тижні захищалася від агресії з боку Німеччини, отримала ще один важкий удар.
Не вщухає відлуння слів президента Кароля Навроцького, який під час відзначення 86-ї річниці початку Другої світової війни повторив вимогу репарацій від Німеччини.
Музей Другої світової війни підготував спеціальну програму заходів на 1 вересня, тобто до 86-ї річниці нападу Німеччини на Польщу.
Сьогодні, 4 серпня, на території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.
2 серпня світ згадував одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни – геноцид ромського народу.
Рівно 84 роки тому, 10 липня 1941 р., в Єдвабному вбили приблизно 340 місцевих євреїв, більшість із яких спалили живцем.
Поляки пам'ятають день закінчення Другої світової війни інакше, ніж британці. Про це заявив керівник польської дипломатії в інтерв'ю для BBC.