Польща та Україна
Ян Ольшевський: "Бандера не мав нічого спільного з Волинню"

“У Степана Бандери був лише один злочин проти польської держави. І ті, хто сьогодні в Польщі так охоче говорять про бандеризм, найчастіше про нього забувають”, — зазначив колишній прем’єр-міністр Польщі Ян Ольшевський, який критикує новелізацію закону про Інститут національної пам’яті.

На думку Ольшевського, у змінах до закону “тема польсько-єврейських стосунків змішується з іншими питаннями”, а саме з польсько-українськими. “Поєднання цих двох тем — це щонайменше дивно. А те, що вони опинилися в одному законі, — це ознака чогось між обсесією та диверсією”, — оцінив він.

Колишній прем’єр-міністр звертає увагу на те, що в Польщі помилково прізвище українського націоналіста Степана Бандери прив’язується до Волинської різні. “Бандера, — додав він, — відповідає за замах на голову польського міністерства внутрішніх справ, полковника Броніслава Пєрацького, за що його було засуджено до смерті”.

“Рішення не виконувати смертний вирок було ухвалене з відома, а, найімовірніше, на підставі рішення самого маршала (Юзефа Пілсудського, — ред.). І це дуже добре, тому що Бандера відіграв надзвичайно важливу роль в історії боротьби українців за незалежність”, — сказав Ольшевський.

Колишній прем’єр підкреслив, що з Волинською різнею “Степан Бандера не мав нічого спільного”, бо під час неї вже був ув’язнений німцями.

“Якби Бандера тоді міг ухвалювати рішення, найімовірніше, злочину на Волині би не сталося. Він був політиком, що думав”, — додав екс-посадовець і пригадав, що Волинську різню потрібно пов’язувати із прізвищем Романа Шухевича, командувача УПА.

“Конфлікт із Україною є інколи брутальним і неприємним, але досі сусідським. Конфлікт із імперіальною Росією — це екзистенційне питання, від якого залежить існування та незалежність держави. Тому поляки та українці приречені до співпраці”, — наголосив Ольшевський.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.